Александров, Павло Сергійович

Александров, Павло Сергійович


Алекса́ндров, Павло́ Сергі́йович (рос. Павел Сергеевич Александров; 07.05.1896, Богородськ, тепер — м. Ногінськ Московської області, Росія – 16.11.1982, Москва, Росія) — академік АН СРСР, математик, тополог.

Александров, Павло Сергійович

Рік народження 07 .05 1896
Місце народження Ногінськ, Московська область, Росія
Рік смерті 16 .11 1982
Місце смерті Москва, Росія
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Москва
Місце діяльності Математичний інститут ім. В. А. Стеклова Російської академії наук, Москва
Напрями діяльності математика

Герой Соціалістичної Праці (1969); орден «Знак Пошани» (1940), орден Леніна (1945, 1953, 1961, 1966, 1969, 1975), орден Трудового Червоного Прапора (1946), Сталінська премія (1943, за працю «Гомологічні властивості розміщення комплексів та замкнутих множин»); Золота медаль Катеніуса Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (1969), Премія АН СРСР імені М. І. Лобачевського (1972), орден Жовтневої революції (1980).

Відзнаки

Ордени орден «Знак Пошани» (1940), орден Леніна (1945, 1953, 1961, 1966, 1969, 1975), орден Трудового Червоного Прапора (1946), орден Жовтневої революції (1980)
Медалі Золота медаль Катеніуса Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (1969)
Премії Сталінська премія (1943), Премія АН СРСР імені М. І. Лобачевського (1972)
Почесні звання Герой Соціалістичної Праці (1969)


Життєпис

Народився 07.05.1896 в родині Сергія Олександровича Александрова, старшого лікаря Богородської повітової лікарні (після переїзду в 1897 родини Александрових до Смоленська — Смоленської губернської лікарні). 1913 закінчив із золотою медаллю чоловічу приватну гімназію Н. П. Євневича й вступив до Московського університету. На першому курсі відвідував семінар Д. Ф. Єгорова, на другому (1915) — став учнем М. М. Лузіна (Микола Миколайович Лузін, 1883–1950, Росія). Ще 19-річним студентом улітку 1915 розв’язав задачу про потужності борелевських множин (незалежно від П. С. Александрова цю проблему розв’язав Ф. Гаусдорф). Про здобуті результати П. С. Александров доповів на засіданні математичного товариства 13 жовтня 1915.

1917 закінчив Московський університет, з 1921 почав викладати в ньому на посаді приват-доцента, з 1929 — професора.

1934 отримав ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. Завідував кафедрою вищої геометрії та топології (1933–1982); був також завідувачем відділу топології Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР (1959–1982).

1932–1964 був президентом, з 1964 ― почесним президентом Московського математичного товариства. Постановою Президії АН СРСР від 1958 затверджений головою Експертної комісії з премії імені М. І. Лобачевського. Віце-президент Міжнародного математичного союзу (1958–1962).

1956–1982 ― головний редактор журналу «Успіхи математичних наук», був членом редколегій журналів «Математичний збірник» і «Праці Московського математичного товариства». Один із перших організаторів Московської математичної олімпіади школярів (1935).

Наукова діяльність

1921–1923 прочитав студентам університету курс теорії функцій дійсного змінного та перший у стінах Московського університету курс загальної топології.

Увів поняття бікомпактності та довів теорему про одноточкову компактифікацію довільного локально компактного гаусдорфового простору (бікомпактне розширення Александрова). Увів поняття нерва покриття, незалежно від Е. Чеха відкрив (ко)гомології Александрова — Чеха та розробив гомологічну теорію розмірності. Розвинув теорію бікомпактних розширень та відкритих скінченно-кратних відображень.

Учнями П. А. Александрова були, зокрема, О. Г. Курош (Олександр Геннадійович Курош, 1908–1971, Росія), Л. С. Понтрягін, А. М. Тихонов. Александров (разом з П. С. Урисоном) був засновником московської топологічної школи.

П. С. Александров та Україна

Навесні 1919, тимчасово залишивши університет, П. С. Александров переїхав до м. Чернігова, працював у позашкільному підвідділі та підвідділі мистецтв Чернігівського губернського відділу народної освіти. Читав науково-популярні лекції з питань літератури та театру в народному університеті, а також публічні лекції з окремих наукових проблем.

Восени 1919 до Чернігова ввійшли війська А. І. Денікіна. Александрова було заарештовано як радянського службовця. Зусиллями тодішньої чернігівської інтелігенції його справу з військового судочинства було перенесено до цивільного.

Після приходу до міста Червоної армії Александрова було звільненено, він продовжив роботу у відділі народної освіти, одночасно відновив заняття математикою, готувався до іспиту на звання магістра та почав викладання в місцевому педагогічному інституті. Навесні 1920 під час наближення білополяків до Києва виїхав до батьків у Смоленськ.

Визнання

Академік АН СРСР (1953), НАН США (1947), Німецької академії природодослідників «Леопольдина» (1959), Австрійської АН (1968) Польської АН (1959), Геттінгенської АН (1928). Був членом наукового товариства у Філадельфії, почесним доктором Берлінського університету ім. Гумбольдта, почесним членом Голландського математичного товариства. Герой Соціалістичної Праці (1969); орден «Знак Пошани» (1940), орден Леніна (1945, 1953, 1961, 1966, 1969, 1975), орден Трудового Червоного Прапора (1946), Сталінська премія (1943, за працю «Гомологічні властивості розміщення комплексів та замкнутих множин»); Золота медаль Катеніуса Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (1969), Премія АН СРСР імені М. І. Лобачевського (1972), орден Жовтневої революції (1980).

Його ім’ям названо астероїд 16810 Павелалександров.

Додатково

П. С. Александров добре знався на музичному мистецтві. Поміж студентів і аспірантів Московського університету популярними були вечори класичної та сучасної музики «Олександрівські вівторки», які регулярно влаштовував Александров.

Цитата

«І мені здається, що почуття належності до спільноти дійсно передових, прогресивних учених усього світу теж є одним з найважливіших предметів виховання. Чим раніше виникає це почуття, тим ліпше. Наука зараз досягла такого становища, коли, власне, можна було б уже влаштувати рай земний, коли матеріальних засобів, вироблених в усьому світі на основі сучасної науки, було б достатньо, щоб прогодувати все людство, якби більша частина цих коштів не йшла на цілі абсолютно протилежні, на цілі створення не земного раю, а земного пекла, пекла, що перевершує будь-яку фантазію, якщо собі тільки уявити, нау що б перетворилася наша планета, наша Земля в разі, якби розігралася термоядерна війна. Будь-який учений і будь-яка молода людина, яка вважає науку своєю основною справою, має задуматися над цими речами».
— (Цит. за: Александров П. Несколько слов по поводу речи Лобачевского «О важнейших предметах воспитания» // Квант. 1996. № 5. С. 5).

Праці

  • Topologie. Berlin : Springer, 1935. Bd. 1. (у співавт.)
  • Введение в теорию размерности. Москва : Наука, 1973. 576 с. (у співавт.)
  • Введение в гомологическую теорию размерности и общую комбинаторную топологию. Москва : Наука, 1975. 367 с.
  • Введение в теорию множеств и общую топологию. Москва : Наука, 1977. 367 с.
  • Страницы автобиографии // Успехи математических наук. 1979. № 6. С. 219–249, 1980. № 3. С. 241–278.

Література

  1. Колмогоров Л. А. и др. Павел Сергеевич Александров // Успехи математических наук. 1966. Т. 21. № 4 (130). С. 2–6. URL: http://www.mathnet.ru/links/b93a3c014a68fe5c1ffbd7a5903b778b/rm5890.pdf
  2. Колмогоров А. Н. Воспоминания о П. С. Александрове // Успехи математических наук. 1986. Т. 41. № 6 (252). С. 225–246. URL: http://www.mathnet.ru/links/a77557ed79e8db8366474e83f6bad0a7/rm2316.pdf
  3. Садовничий В. А. Павел Сергеевич Александров (1896—1982) // О людях Московского университета. Москва : Издательство Московского университета, 2015. С. 94–100.
  4. Тихомиров В. М. Владимир Тихомиров: П. Александров, Е. Эйгес и С. Есенин // Семь искусств. 2017. № 10 (91). URL: http://7i.7iskusstv.com/2017-nomer10-tikhomirov/

Автор ВУЕ

С. І. Максименко

Покликання на цю статтю:
Максименко С. І. Александров, Павло Сергійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александров, Павло Сергійович (дата звернення: 20.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 04.09.2019