Алейксандре, Вісенте
Алейксандре, Вісенте (ісп. Aleixandre, Vicente; повні прізвище та ім’я — Алейксандре-і-Мерло, Вісенте Пабло Марселіно Сіріло (ісп. Aleixandre y Merlo, Vicente Pablo Marcelino Cirilo); 26.04.1898, м. Севілья, Іспанія — 14.12.1984, м. Мадрид, Іспанія) — поет, академік Іспанської королівської академії (з 1950), Нобелівська премія з літератури (1977). Писав іспанською мовою.
Алейксандре, Вісенте (Aleixandre, Vicente) | |
---|---|
Рік народження | 26.04.1898 |
Місце народження | Севілья, Іспанія |
Рік смерті | 14.12.1984 |
Місце смерті | Мадрид, Іспанія |
Alma mater | Мадридський університет, Мадрид |
Напрями діяльності | літературна творчість |
Відзнаки | |
---|---|
Ордени | Великий хрест ордена Карла III |
Премії | Національна премія з літератури (1934) |
Лауреат Нобелівської премії - література | 1977
|
Життєпис
Походив із родини інженера-будівельника. 1913 закінчив «Колехіо Терезіано» (м. Мадрид), отримавши ступінь бакалавра, 1919 — Мадридський університет, де здобув фах юриста та економіста.
З 1919 викладав комерційне право, працював асистент-професором у Мадридській школі торгового підприємництва, з 1921 — в управлінні андалузької залізниці.
З 1925 тяжко хворів (туберкульоз нирок), через що залишив роботу, присвятивши подальше життя літературній праці.
1927 познайомився з групою молодих письменників-сюрреалістів (Ф. Гарсіа Лорка, Р. Альберті та ін.), вони проголосили себе послідовниками поета епохи бароко Л. де Гонгори і стали називатися «поколінням 1927».
1927 оселився в передмісті Мадрида у невеликому батьківському будинку, де прожив майже безвиїзно до самої смерті та займався творчістю.
Творчість
Усю творчість В. Алейксандре можна умовно поділити на такі періоди: «чистий вірш» (поезія початківця, який ще шукає себе), сюрреалістична поезія (1928−1932), антропоцентрична поезія (1954−1962) та поезія зрілості (після 1962).
Перша поетична збірка В. Алейксандре — «Околиця» («Ambito», 1928) насичена інтимною лірикою, а також переживаннями, спричиненими хворобою. Вірші написано в традиційній формі балади.
Під впливом естетики сюрреалізму написано поетичні збірки:
- «Шпаги, немов губи» («Espadas como labios», 1932);
- «Пристрасті землі» («Pasionde latierra», 1935);
- «Руйнування чи кохання» («La destruction о el amor», 1935).
Ці вірші відзначаються грою форми: ритмічна проза, верлібр і білий вірш.
Під час громадянської війни вірші В. Алейксандре були заборонені франкістами. У збірці «Романсеро громадянської війни» («Romancero de la guerra civil», 1936) вміщено вірші антифашистського спрямування.
Збірка «Тіні раю» («Sombra del paraiso», 1944) — поетична утопія про царство щастя і краси, побачене людиною, яка стоїть на порозі смерті. У повоєнний період В. Алейксандре поступово позбувся екзистенційних настроїв відчуженості людини у ворожому їй світі. Філософська лірика, що стверджує гуманістичні принципи, представлена у збірках «Світ у самотності» («Mundo a solas»,1950), «Останнє народження» («Nacimiento último», 1953), «Історія серця» («Historia del corazon», 1954), «Поезія сюрреалізму» («Poesía surrealista», 1971), «Внутрішні діалоги» («Dialogos del conocimiento», 1974), «Три поеми» («Tres poemas seudónimos», 1984).
У книзі спогадів «Зустрічі» («Los encuentros», 1958) подано портрети письменників — сучасників Алейксандре. Українською мовою окремі вірші Алейксандре переклали М. Литвинець, О. Мокровольський та І. Качуровський.
Визнання
За збірку еротичних віршів «Руйнування чи кохання» («La destruction о el amor»; повністю опублікована 1935) удостоєний Національної премії з літератури (1934).
1977 В. Алейксандре удостоєний Нобелівської премії «за видатну поетичну творчість, яка відображає місце людини в космосі й в сучасному суспільстві та водночас є свідченням відродження традицій іспанської поезії у період між світовими війнами».
Невдовзі після отримання Нобелівської премії король Іспанії Хуан Карлос відвідав поета і нагородив його Великим хрестом ордена Карла III.
Твори
- Obras completas : in 2 vol. Madrid : Aguilar, 1977.
- Prosas completas. Madrid : Visor ; Comunidad de Madrid ; Ayuntamiento de Málaga, 2002. 1104 p.
- Poesías completas. Madrid : Visor ; Comunidad de Madrid ; Ayuntamiento de Málaga, 2005. 1603 p.
- Укр. перекл. — Поезії / Перед м. і пер. з ісп. П. Марусика // Кур'єр Кривбасу. 2008. № 218/219. С. 354–363.
- Рос. перекл. — Стихи разных лет // Иностранная литература.1979. № 5. С.129–137, 198–202.
- Стихи // Поэты — лауреаты Нобелевской премии. Москва : Панорама, 1997. С. 362–383.
- Стихи // Иностранная литература. 2003. № 5. С. 140–143.
Література
- Алейксандре, Висенте // Лауреаты Нобелевской премии : в 2 т. Москва : Прогресс, 1992. Т. 1. С. 8–11.
- Зарубіжні письменники : у 2 т. / За ред. Н. Михальської, Б. Щавурського. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. Т. 1: А–К. С. 25–26.
- Ларина О. В. и др. Лауреаты Нобелевской премии. Москва : Дом славянской книги ; Архангельск : ИПП Правда Севера, 2006. 862 с.
- Шкляр Л., Шпиталь А. Співець молодості : (Вісенте Алейксандре-і-Мерло) // Пам’ять століть. Планета. Київ, 2008. № 3. С. 100–101.
- Кальдерон Е. Пам'ять про людину в його поцілунках. Вісенте Алесіндре, біографія. Барселона : Редакція Stella Maris SL, 2016. С. 112, 256–259.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Алейксандре, Вісенте // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алейксандре, Вісенте (дата звернення: 27.01.2021).

Оприлюднено: 23.09.2019