Альберті, Рафаель

Альберті, Рафаель

Альбе́рті, Рафае́ль (ісп. Alberti, Rafael; повне прізвище та ім’я — Альберті Мерелло, Рафаель (Alberti Merello, Rafael); 16.12.1902, м. Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, провінція Кадіс, Іспанія ― 28.10.1999, там само) — письменник, художник, почесний доктор університетів міст Тулузи (з 1982), Кадіса (з 1985), Валенсії (з 1995). Писав іспанською мовою.

Альберті, Рафаель

(Alberti, Rafael)

Рік народження 1902
Місце народження Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, Кадіс, Іспанія
Рік смерті 1999
Місце смерті Ель-Пуерто-де-Санта-Марія, Кадіс, Іспанія
Напрями діяльності літературна творчість, живопис


Відзнаки

Премії Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1965), Національна театральна премія (1981), Премія М. де Сервантеса (1983).


Життєпис

Освіту здобув у 1912–1917 в єзуїтській колегії Сан-Луїс-Гонзага. У віці 15 років разом із родиною переїхав до м. Мадрида, де навчався живопису. Товаришував з Ф. Гарсіа Лоркою, Л. Бунюелем, С. Далі.

У 1930-і активно займався політичною діяльністю. 1931 вступив до Комуністичної партії Іспанії, 1936 — до громадської організації «Альянс інтелектуалів-антифашистів для захисту культури». 1933–1934 заснував і очолював журнал «Октубрє» («Octubre»). Під час громадянської війни 1936–1939 разом із більшістю діячів культури протистояв франкізму. 1939 був змушений залишити Іспанію й переїхати до Франції, 1940 — до Аргентини. Подорожував Європою. У 1963–1977 жив в Італії, після чого повернувся на батьківщину.

Творчість

1922 організовано художню виставку Альберті у мадридській галереї «Атенео»; того ж року його перші вірші опубліковано у журналі «Орізонте» («Horizonte»). Через проблеми зі здоров’ям переїхав у гірський район Сьєрра-де-Гвадаррама й почав займатися літературною творчістю. Перша збірка віршів «Моряк на суходолі» («Marinero en tierra», 1924), в якій відчутні мотиви середньовічного андалузького фольклору, була відзначена Національною премією Іспанії (1925). У цій і наступних збірках «Кохана» («La amante», 1926) та «Зоря левкою» («El Alba del albanil», 1927) Альберті використав ліричний прийом поєднання фантастичного та реального.

З другої половини 1920-х захоплювався метафоричною поезією бароко, залучаючи ускладнені аналогії та асоціативні образи: збірки поезій «Міцна кладка» («Саі у canto», 1927–1929), «Проповіді та помешкання» («Sermones у moradas», 1929–1930). Головним твором цього періоду стала сюрреалістична поема «Про ангелів» («Sobre losangeles», 1929), де людина, загублена між двома світами, марно намагається знайти ангела, який би став для неї поводирем.

Період творчості 1930-х насичений героїко-патріотичними мотивами, якими автор відгукнувся на події громадянської війни — збірка «Гасла» («Consignas», 1934) та ін. Для повоєнної лірики характерна політична й громадянська тематика, поєднана з почуттями ностальгії та спогадами про батьківщину: збірки «Між гвоздикою та шпагою» («Entre el clavel y la espada», 1939–1941), «Балади та пісні річки Парана» («Baladas у canciones del Parana», 1953–1954) та ін. У 1942 Альберті написав книгу спогадів «Загублений гай» («La arboleda perdida»).

Мешкаючи в Італії, повернувся до образотворчого мистецтва. Почав вивчати літографію, займався гравіруванням. Випробовував свій хист до живопису в різних техніках, спілкувався з художниками, які допомагали організовувати виставки. Створив серії літографій «10 римських сонетів» (1964), за яку в 1966 отримав першу премію з гравіювання; «Корида» (1970), де зображає свої уявлення про бій биків; «Ліризм алфавіту» (1972), виставлену вперше в римській галереї; серію літографій та кольорових малюнків «Очі Пікассо» (1985). Для художніх творів Альберті характерні яскраві кольори та гра світла. У 1985 автор зміг об’єднати поезію та живопис: у м. Мадриді організовано виставку «4 пори року», що налічувала 12 малюнків та поем, які описують кожну пору року.

1997 опубліковано альбом «Увесь Альберті», який вміщує усі роботи художника.

Українська складова

1964 побував в Україні, взяв участь у роботі Міжнародного форуму діячів культури, присвяченого 150-річчю з дня народження Т. Шевченка, у м. Каневі виголосив «Слово на Тарасовій горі». 1965 упорядкував збірку своїх творів для видання в Україні.

Окремі вірші Альберті переклали М. Рильський, Л. Дмитерко, І. Вирган, В. Харитонов, О. Буценко, С. Борщевський, О. Криштальська.

Визнання

Лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1965), Національної театральної премії (1981), Премії М. де Сервантеса (1983).

Цитати

— Подаруй мені хустку, сестрице,
бо тяжка-претяжка моя рана.
— А яка тобі краще годиться,
рожева чи шафранна?
— Я хотів би оту, вишива́ну,
де на кутиках всіх, сестрице,
серце твоє яскриться.

— (Альберті Р. Поранений. // Пульсуючі струни: Антологія іспанської та латиноамериканської лірики ХVI–XX століть / Пер. з ісп. О. Криштальської. Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2010. С. 103).

Твори

  • Solo la mar. Madrid : Espasa-Calpe, 1994.
  • Оbra completa : in 6 vol. Barcelona : Seix Barral, 2003–2010.
  • Р о с. п е р е к л. — Ночь войны в музее Прадо. Москва : Издательство иностранной литературы, 1960. 74 с.
  • Стихи. Москва : Художественная литература, 1966. 238 с.
  • Затерянная роща. Воспоминания. Москва : Художественная литература, 1968. 367 с.
  • «Я верую в поэзию, живущую в памяти...» // Иностранная литература. 1977. № 2. С. 222–227.
  • Избранное. Москва : Художественная література, 1977. 557 с.
  • У к р. п е р е к л. — Поезії. Київ : Днiпро, 1969. 119 с.
  • [Вірші] // Всесвіт. 1965. № 9. С. 94–97; 1970. № 12. С. 124; 1984. № 4. С. 3.; 1986. № 8. С. 135.
  • Поранений. «Згадай мене, подруга мила…» // Пульсуючі струни: Антологія іспанської та латиноамериканської лірики ХVI–XX століть / Пер. з ісп. О. Криштальської. Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2010. С. 103.

Література

  1. Слуцкий Б. Высокая эстрада Рафаэля Альберти // Иностранная литература. 1967. № 8. С. 258–267.
  2. Тертерян И. Испытание историей. Очерки испанской литературы XX века. Москва : Наука, 1973. 526 с.
  3. Плавскин З. Испанская литература XIX–XX веков. Москва : Высшая школа, 1982. 247 с.
  4. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. Т. 1: А–К. 824 с.
  5. Macías R. U. Poética cinematográfica de Rafael Alberti. Sevilla : Fundación El Monte, 2006. 404 p.
  6. Lavergne L. Espaces et rythmes en poésie : six visages de la poésie hispanophone du XXe siècle: Ruben Darío, Juan Ramón Jiménez, Rafael Alberti, Vicente Aleixandre, Pere Gimferrer, Leopoldo María Panero. Paris : L’Harmattan, 2014. 290 p.
  7. Spang K. Pintar con palabras : sobre la pintura de Rafael Alberti. New York : Instituto de Estudios Auriseculares, 2017. 222 p.
  8. Рафаель Альберті // Український центр. URL: http://www.ukrcenter.com/Література/40875/Рафаель-Альберті/Біографія

Автор ВУЕ

В. Є. Харитонов

Покликання на цю статтю:
Харитонов В. Є. Альберті, Рафаель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альберті, Рафаель (дата звернення: 17.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 19.04.2019