Активна потужність

Акти́вна поту́жність — потужність змінного електричного струму, яка може перейти в теплову. Енергія струму розподіляється між носіями заряду (електронами) та електромагнітним полем. Активна потужність пов’язана з енергією руху носіїв, тоді як реактивна потужність — з енергією електромагнітного поля. Активна та реактивна потужності змінного струму зумовлені тим, що електричний опір в колі змінного струму характеризується комплексною величиною (на відміну від кола сталого струму), яка називається імпедансом, або повним опором. Дійсна частина його пов’язана з активним опором (аналогічно електричному опорові в колі сталого струму), на якому виділяється джоулеве тепло, а уявна — з реактивним, обумовленим індуктивністю та ємністю. Активна потужність N = IefUefk, де Ief, Uef — ефективний струм і напруга, k — коефіцієнт потужності. Якщо струм строго синусоїдальний, та k = cos φ, де φ — зсув фаз між струмом і напругою, обумовлений індуктивністю та ємністю ділянки кола. Практичне значення має лише активна потужність, оскільки лише вона може виділитися в формі тепла або виконати механічну роботу. Тому в лініях пересилання завжди прагнуть підвищити коефіцієнт потужності, тобто збільшити внесок активної потужності. Це досягається зниженням реактивного опору в колі змінного струму.

Література

  1. Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Львів, 2001.

Автор ВУЕ