Активний опір

Акти́вний о́пір — фізична величина, що характеризує протидію провідника чи електричного кола струмові.

У колах сталого струму це скалярна величина R, що дорівнює відношенню напруги U на кінцях провідника до сили струму I : R = U/I, тобто в колах без джерел струму виконується закон Ома для частини кола. Тому активний опір називається омічним. Його величина залежить від матеріалу провідника (питомого опору ρ або електропровідності σ = 1/ρ), розмірів і форми.

Для однорідного провідника сталого перерізу S і довжини L R = ρL/s. активного опору металів і напівпровідників є наслідком розсіювання електронів (дірок) на теплових коливаннях кристалічної ґратки (фононах) і структурних неоднорідностях (дефектах ґратки, домішкових атомах). Тому при пониженні температури активний опір металів зменшується і навіть спадає до нуля (надпровідність). За наявності активного опору електрична енергія струму переходить в теплову, що кількісно описується законом Джоуля-Ленца.

У колах змінного струму провідники крім активного опору мають ще й реактивний — індуктивний RL = ωL і ємнісний RC = 1/ωC (ω — частота струму), відношення U/I = Z називається повним опором кола змінного струму. Величина Z векторна, в комплексній формі Z = R + iX, X = ωL – 1/ωC. До розсіювання (дисипації) електричної енергії призводить лише активний опір в омах.

Література

  1. Калашников С. Г. Электричество. Москва, 2003.

Автор ВУЕ

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ