Акромеланізм


Акромеланізм у кішки

Акромелані́зм (від грец. ἄϰρος, тут — кінцівка і меланізм) — одна з форм неповного альбінізму, спадково зумовлене забарвлення, за якого шкіра і волосся на тулубі тварини мають значно менше пігменту, забарвлені набагато світліше, ніж вуха, морда (так звана маска), хвіст, лапи (темніші зоні тіла називають «пойнти»). Приклад акромеланізму — забарвлення кішок колор-пойнт (так зване сіамське), горностаєвих кролів. Нерівномірне забарвлення при акромеланізмі зумовлене тим, що інтенсивність вироблення пігменту залежить від температури певної ділянки тіла: що нижча температура, то темнішою стає шерсть, отже, на холодніших морді, вухах кінцівках, хвості шерсть темна, а на решті тіла — світла. Причиною акромеланізму є мутація в локусі Colour, тож акромеланізм генетично детермінований (ген cs), успадковується як рецесивна ознака. Проявляється лише у гомозиготному стані й успадковується від обох батьків (які можуть мати інше забарвлення, коли ген перебуває в гетерозиготному стані). При акромеланізмі тварини народжуються майже білими, адже в утробі матері вони розвиваються за постійно високої температури. Пойнти темнішають поступово від трьох перших годин після народження і упродовж першого року життя, коли за зниження температури тіла в певних ділянках поступово активізується процес проникнення пігменту в волоски: спочатку — ніс, вуха, маска, пізніше — кінцівки і хвіст. Тварини із забарвленням колор-пойнт, які живуть у холоді, мають темніший тон основного забарвлення, ніж ті, яких утримують у теплому приміщенні.

Література

  1. Шустрова И. В. Кошки: генетика и племенное разведение. Москва, 1997.
  2. Pino J., Pontius J., Cooper GM. еtc. Specifying and Sustaining Pigmentation Patternsin Domesticand Wild Cats // Science. 2012. Vol. 337. Iss. 6101.

Автор ВУЕ