Акмонайський перешийок

Акмона́йський переши́йок, Ак-Мона́йський переши́йок — смуга суходолу між Арабатською затокою (на південному заході Азовського моря) та Феодосійською затокою (на півночі Чорного моря), що сполучає Керченський півострів (на сході) з основною частиною Криму (на заході). Названий на честь с. Ак-Монай (тепер Кам’янське, з 1945), розташованого на перешийку.

Довжина перешийка (з заходу на схід) складає близько 15 км, ширина в найвужчому місці (з півночі на південь) — 17 км. Поверхня — хвиляста рівнина заввишки до 60 м, складена з вапняків, глин та суглинків кайнозойського віку.

Акмонайський перешийок заселений щонайменше з 1–3 ст., по ньому проходила західна межа Боспорського царства. У північній частині перешийка від нього починається коса Арабатська стрілка, в основі якої збереглися залишки оборонного валу та рештки турецької фортеці Арабат (16–17 ст.). На перешийку розташовані села Кам’янське, Львове, Петрове, Семисотка, Фронтове, Ячмінне (Ленінський район) та смт Приморський (Феодосійська міськрада), Фронтове водосховище та оз. Камишинський Луг. Перешийком прокладені автодорога, залізниця, лінії електропередачі та Північнокримський канал, що зв’язують основну частину Криму з Керченським півостровом.

Література

  1. Єна В. Г. Акмонайський перешийок // Географічна енциклопедія України. Т. 1. Київ : Українська Радянська Енциклопедія,1989. 416 с.
  2. Гриневецкий С. Р., Зонн И. С., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. Москва : Международные отношения, 2006. 664 с.

Автор ВУЕ