Айни


Айни 

А́йни (самоназва Utari, Aynu) — нащадки найдавніших мешканців Японії, які заселили її приблизно в 13 тис. до н. е. Айни поступово витіснялися японцями з центральних районів країни і заселили о. Хоккайдо, Курильські острови, о. Сахалін і Південь півострова Камчатка. Після радянсько-японської війни 1945 більшість айнів Сахаліну й Курильських островів разом із японцями було виселено до Японії. На початку 21 ст. айни населяють лише північ о. Хоккайдо (округ Хідака). Інші групи айнів асимільовано японцями, нівхами, ітельменами й алеутами.

Належать до айнської підраси великої австралоїдної раси. Назва «айни» походить від слова «айну», що на хоккайдському діалекті айнської мови означає «людина». Більшість айнів віддають перевагу самоназві «утарі», що айнською мовою означає «друг, товариш».

Існує три теорії про походження айнів: європеоїдна (запропонована англійськими науковцями у середині 19 ст., а згодом розвинута німецькими вченим, лікарем Е. фон Бельцом), австралоїдна (запропонована французькими вченими у 19 ст. й розвинута російськими у 20 ст.) і монголоїдна (запропонована у 1960-х японськими вченими). Остання теорія є найаргументованішою й підтримується більшістю науковців світу.

Окремі мовознавці виявляли в мові айнів латинські, слов’янські, англо-німецькі й індо-арійські коріння, проте жодна зі спроб встановлення зв’язку мови айнів з іншими мовами не отримала широкого визнання, відтак вона вважається ізолятом. Більшість етнічних айнів сучасної Японії розмовляють лише японська, мова айнів перебуває під загрозою зникнення.

Традиційні вірування айнів — анімізм, витіснений буддизмом і синтоїзмом. Чисельність айнів (окрім нащадків змішаних шлюбів) — близько 23 тис. осіб у Японії (2006, оцінка) і близько 100 осіб у Росії (півострів Камчатка і о. Сахалін). Айни на о. Хоккайдо майже цілковито асимільовано японцями, основне заняття — землеробство. Спроби відродити мову й елементи традиційного побуту айнів дотепер не були успішними. 6 червня 2008 японський парламент уперше визнав айнів самостійною національною меншиною.

Література

  1. Kodama S. Ainu: historical and anthropological studies. Sapporo, 1970.
  2. Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. Київ, 1997.
  3. Рубель В. А., Коваленко О. О. Проблема етногенезу японського народу в сучасній японській історіографії // Східний світ. 2000. № 1.
  4. Poisson B. The Ainu of Japan. Minneapolis, 2002.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Капелюшний В. П. Айни // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Айни (дата звернення: 17.06.2019).