Аератор
Аера́тор (від грец. ἀήρ — повітря) — технічний пристрій для насичення води киснем.
Зазвичай аератор складається з трьох основних частин: корпусу, картриджа і прокладки, що забезпечує герметичність усієї установки.
Різновиди
Залежно від способу аерації аератори поділяються на гравітаційні, розпилювальні, турбінні й поверхневі; від типу приводу — на аератори з електроприводом, з приводом від двигуна внутрішнього згоряння та з приводом від вітросилової установки.
- Гравітаційні аератори використовують енергію, яка вивільнюється при падінні води з висоти для збільшення контакту води з повітрям, що приводить до підвищення вмісту в ній кисню.
- Розпилювальні аератори (повітряні мембранні компресори) подають повітря або кисень у воду у вигляді бульбашок з подальшим переходом кисню до води шляхом дифузії через рідинну плівку.
- Турбінні аератори насичують воду киснем завдяки обертанню гребного гвинта, що подає повітря у воду; утворена повітряна суміш поширюється потокоутворювачем у напрямі водойми.
- Поверхневі аератори перемішують і приводять до руху поверхневий шар води, інтенсифікуючи перехід кисню з повітря до води.
Застосування
Аератори широко застосовуються у промисловому рибництві, а також у гірничій промисловості для провітрювання кар’єрів та підготовки бурових розчинів, у водопостачанні для очистки стічних і природних вод від домішок та для насичення киснем питної води, аерації ґрунту, приміщень тощо.
Аератори для каналізації знищують неприємні запахи всередині приміщень, а також підсилюють тиск всередині каналізаційної мережі.
Аератори для газонів використовуються для зручного і щадного видалення мохів з газонів.
Акваріумні аератори — своєрідні компресори, які забезпечують спрямування потоку повітря до води акваріума, розподіл її на дрібніші частки й насичення молекулами кисню; це сприяє нормалізації газообміну та створенню сприятливих умов для акваріумних риб. Існують три основні типи систем аерації води для акваріумних аераторів: на основі компресора-ерліфта, внутрішнього та зовнішнього фільтрів.
Аератор для вина, винайдений 2006 інженером-програмістом Р. Сабаддічі, значно поліпшує смакові якості напою; являє собою скляну колбочку, через яку наливають вино в бокал.
Аератор у вигляді кисневого концентратора використовується для виготовлення кисневих коктейлів. Перший рецепт таких коктейлів розробив М. Сиротинін у середині 20 ст. Пристрій складається з кисневого балона — апарата високого тиску, заповненого медичним киснем, редуктора, що регулює його подачу, та трубки з розпилювачем. Такий аератор збиває основу коктейлів на густу піну.
Покрівельні аератори — особливі пристрої для звільнення покрівельного простору від вологи; встановлюються на дахах з різними покрівельними матеріалами та кутами нахилу скатів.
Література
- Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. Київ: Видавничий центр НАУ, 2008. 635 с.
- Васильева Н. В. Технические средства аквакультуры. Горки: БГСХА, 2012. 192 с.
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Капштик М. В., Грициняк І. І. Аератор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аератор (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.12.2017
