Ад’юдикація

Ад’юдика́ція (лат. adjudicatio — присудження) — у міжнародному праві — суто юридична за своєю природою підстава територіальних змін. Передбачає взаємну згоду держав — сторін спору, згідно з якою вони звертаються до міжнародних судових чи арбітражних органів, чиї рішення обов’язкові для сторін. Прикладами ад’юдикації є, зокрема, рішення Міжнародного суду ООН. Так, у спорі між Францією та Великою Британією цей суд вирішив, що деякі маленькі острови у протоці Ла-Манш перебувають під британським суверенітетом (1953). В іншому спорі Міжнародний суд ООН підтримав домагання Бельгії на анклав, розташований поблизу її кордону з Нідерландами (1959).

Література

  1. Антипенко В. Ф. та ін. Міжнародне публічне право : у 3 т. Київ : НАУ, 2012. Т. 1. 420 с.
  2. Перепьолкін С. М., Сироїд Т. Л., Філяніна Л. А. Міжнародне право. Харків : Юрайт, 2014. 403 с.

Автор ВУЕ

К. К. Сандровський

Покликання на цю статтю:
Сандровський К. К. Ад’юдикація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ад’юдикація (дата звернення: 17.11.2019).