Адхара

Положення зорі Адхара у сузір’ї Великий Пес

Адха́ра –– зоря ε у сузір’ї Великого Пса. Назву зорі (ймовірно, походить з араб. عذارى‎ –– «діва») офіційно схвалено 21.08.2016 Робочою групою з найменування зір Міжнародного астрономічного союзу.

Унаслідок власного взаємного руху Сонця та Адхари близько 4,7 мільйона років тому ця зоря мала найбільший блиск на небі з видимою величиною (-3,99), що ненабагато менше за блиск Венери.

Характеристики зорі

Екваторіальні координати зорі на епоху J2000,0

пряме сходження 06^h 58^m 37,55^s;
астрономічне схилення -28^° 58^' 19,5^";
видима зоряна величина 1,51^m (V).

Астрометричні характеристики

променева швидкість R_v = 27,30 км/c;
власний рух (μ): за прямим сходженням — 3,24 мілісекунд дуги/рік; за схиленням — 1,33 мілісекунд дуги/рік;
паралакс (π) (8,05 ± 0,14) мілісекунд дуги: відстань до зорі лежить у межах від 400 до 412 світлових років.
абсолютна зоряна величина M_V = (-4,31^m).

Спектральні характеристики

спектральний клас B1,5ІІ;
показники кольору (B−V) = -0,21^m; (U−B) = -0,93^m.

Фізичні характеристики

маса ≈ 10 M_☉;
радіус 13,9 R_☉;
болометрична (див. Болометр) світність 20 000 L_☉;
ефективна температура зорі 24 750 К;
металевість 20 % від сонячної;
диференціальний період осьового обертання в екваторіальній зоні 25 км/с.

Загальні відомості про зорю

Адхара належить до класу фізично подвійних зір. Основна компонента системи –– ε Canis Majoris A –– має потужність випромінювання, яка в 38 700 разів більше потужності сонячного випромінювання.

Адхара – найяскравіший об’єкт зоряного неба, що випромінює величезну енергію в ультрафіолетовому діапазоні. Найсильніше джерело фотонів, здатних іонізувати атоми водню міжзоряного газу, що входить до складу Місцевої міжзоряної хмари.

Зоря-компаньйон Адхари –– ε Canis Majoris В –– має видиму зоряну величину +7,5. Абсолютна зоряна величина ε Canis Majoris В становить +1,9. Із території України найкращі умови для спостереження зорі у грудні–лютому.

Додатково

Інші позначення зорі в каталогах: 21 Canis Majoris, HR 2618, CoD -28°3666, HD 52089, SAO 172676, FK5 268, HIP 33579, GC 9188, ADS 5654, CCDM 06586-2858.

Література

Vallerga J. V., Welsh B. Y. Epsilon Canis Majoris and the Ionization of the Local Cloud // The Astrophysical Journal. 1995. Vol. 444. P. 702–707.
Wilkinson E., Green J. C., McLean R. et al. Extreme Ultraviolet Spectrum of ɛ Canis Majoris Between 600-920 Å // Bulletin of the American Astronomical Society. 1996. Vol. 28 (2). P. 915.
Abt H., Levato H., Grosso M. Rotational Velocities of B Stars // The Astrophysical Journal. 2002. Vol. 573 (1). P. 359–365.
Kunitzsch P., Smart T. A Dictionary of Modern Sstar Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations. 2nd ed. Cambridge : Sky Publishing, 2006. 66 p.
Архипова В. П., Блинников С. И., Ламзин С. А. и др. Звёзды / Ред.-сост. В. Г. Сурдин. 3-е изд., испр. и доп. Москва : Физматлит, 2013. 428 с.
Naming Stars // International Astronomical Union. URL: https://www.iau.org/public/themes/naming_stars/