Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн

Адріати́чно-Іоні́чний нафтогазоно́сний басе́йн — займає акваторію Адріатичного та Іонічного морів, розташоване на східному узбережжі Італії та на західній прибережній території Хорватії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговини.

Площа басейну — 339 тис. км2. Перше нафтове родовище відкрите в Італії 1889, а в Албанії почато розробку італійцями 1935. Близько 130 газових і 15 нафтових родовищ розвідано в італійськиій частині басейну, а в албанській — по 10 родовищ нафти і газу. Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн розташований в межах міжгірської западини між складчастими спорудами альпійського віку Апеннін, Альп, Дінарід та Елленід. Максимальна потужність осадового чохла в південній частині Адріатичного моря — 10 км. Нафтогазоносними є теригенні відклади пліоцену та міоцену; карбонатні відклади верхньої крейди та тріасу в діапазоні глибин 250–6250 м. Поклади басейну пов’язані з антиклінальними складками та лінзовидними прошарками пісковиків. Найбільше родовище в Італії — Малосса (промислові запаси нафти — 48 млн т, газу — 170 млрд м3). Основні нафтові родовища в Албанії — Кучова та Патосі. Густина нафти Адріатично-Іонічного нафтогазоносного басейну коливається в межах 755–940 кг/м3. Албанська нафта відрізняється підвищеною густиною і потребує спеціальної переробки. Гази, зазвичай, сухі. В італійській частині басейну видобуток і переробка нафти сконцентровано поблизу річок Мілан і Равенна.

Література

  1. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. Т. 3. 752 с.
  2. Чернова Г. В. Економічна і соціальна географія країн світу (Європа). 2-ге вид., допов. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2015. 180 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Вергельська Н. В. Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн (дата звернення: 13.11.2019).