Адріатичне море

Адріатичне море. м. Анкона, Італія
Адріатичне море. м. Котор,Чорногорія

Адріатичне море (Адріатичне море)

Площа (кв.км.) 144000
Максимальна глибина (м) 1230
Середня глибина (м) 200
Півострови Апеннінський півострів, Балканський півострів
Острови Крк, Црес, Брач, Хвар, Паг, Корчула
Країни Італія, Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Албанія
Порти Трієст, Венеція, Барі, Анкона, Бріндізі, Рієка, Спліт, Дубровник, Бар, Котор, Копер, Дуррес, Вльора, Неум

Адріати́чне мо́ре — напівзамкнене море, північна частина Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. Омиває береги Італії (довжина берегової лінії 1000 км), Словенії (47 км), Хорватії (1777 км), Боснії і Герцеговини (20 км), Чорногорії (200 км), Албанії (472 км). У південній частині пов’язане з Іонічним морем протокою Отранто (ширина — 75 км). Площа — 144 тис. км² , ширина моря — 93–222 км, довжина — 820 км. Глибина — від 20 м (у північній частині) до 1 230 м (у південно-східній). Дно є улоговиною з плавним ухилом з північного заходу на південний схід, поверхня якої вкрита форамініферовими пісками і мулами, а біля берегів — гравієм, галькою, піском. Західні береги Адріатичного моря переважно низинні (місцями лагунні), східні — гористі, береги сильно порізані затоками і рясніють зручними гаванями. Найбільші прибережні острови — Крк (406 км²), Црес (405 км²), Брач (395 км²), Хвар (300 км²), Паг (285 км²) і Корчула (276 км²).

Назва моря походить від назви старовинного міста-порту Адрія (Італія) розташованого на північно-західному узбережжі Адріатики в дельті річок По і Адідже.

Клімат середземноморський. Температура води змінюється (з півночі на південь) від +24 до +26 °C (у серпні) і від +7 до +13 °C (у лютому), солоність води — 35–38 ‰. Припливи неправильні півдобові (до 1,2 м). Влітку переважає ясна погода, взимку — хмарна і дощова (до 70 % річних опадів).

Рослинний і тваринний світ різноманітний — понад 750 видів водоростей (червоні, бурі й зелені), багато видів черевоногих і двостулкових молюсків (у прибережній зоні), а також голкошкірих і ракоподібних. На мілководді живуть устриці, мідії, морські блюдечка, морські їжаки, морські огірки, невеликі краби. У заростях водоростей — морські коники, на більшій глибині поширені омари, великі краби, восьминоги, каракатиці, морські зірки, а також вугрі й мурени. Товща вод насичена планктоном, з риб поширені сардина, скумбрія, макрель, тунець та ін., а також шість видів акул, із ссавців — дельфіни і тюлень-монах.

Узбережжя Адріатичного моря здавна щільно заселене, вирізняється високим рівнем господарювання — розвинене рибальство (сардини, скумбрієві), марикультура (устриці, мідії). На шельфі видобувають нафту і природний газ (див. Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн). На узбережжі Адріатичного моря розташовані курорти: Ріміні в Італії; Дубровник, Спліт, Шибеник у Хорватії та ін. Основні порти: Трієст, Венеція, Барі, Анкона, Бріндізі — в Італії; Рієка, Спліт, Дубровник — у Хорватії; Бар, Котор — у Чорногорії, Копер — у Словенії; Дуррес, Вльора — у Албанії; Неум — у Боснія та Герцеговині.

Література

  1. Cushman-Roisin B., Gačić M., Poulain P.-M. Artegiani A. Physical oceanography of the Adriatic Sea. Springer, 2001.
  2. Lionello P., Malanotte-Rizzoli P., Boscolo R. Mediterranean climate variability. Elsevier, 2006.

Автор ВУЕ