Адлеман, Леонард Макс

А́длеман, Леона́рд Макс (англ. Adleman, Leonard Max; 31.12.1945, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) — вчений-теоретик у галузі комп’ютерних наук, професор комп’ютерних наук (з 1983), заслужений професор Університету Південної Каліфорнії (з 2000), член Національної інженерної академії США (з 1996), член Американської академії мистецтв і наук (з 2006).

Адлеман, Леонард Макс (Adleman, Leonard Max)
Народження	1945
Місце народження	Сан-Франциско, Каліфорнія (штат), Сполучені Штати Америки
Alma mater	Каліфорнійський університет у Берклі
Напрями діяльності	криптографія

Відзнаки
Премії	премія ім.Кодзі Кобаясі, Тюрінга премія

Життєпис

1968 закінчив Каліфорнійський університет у м. Берклі, де здобув ступінь бакалавра з математики, а 1976 у тому ж університеті став доктором з електротехніки і комп’ютерних наук. Відтоді працював у Массачусетському технологічному інституті (м. Кембридж) інструктором, помічником професора, ад’юнкт-професором. З 1980 працював в Університеті Південної Каліфорнії (м. Лос-Анджелес), з 1983 — професор.

Діяльність

Дослідження Адлемана в галузі теоретичної комп’ютерної науки стали основою його праць із криптографії. Спільно з Р. Л. Ривестом і А. Шаміром Адлеман є одним із розробників криптосистеми, названої за першими літерами їх прізвищ — RSA. Даний алгоритм шифрування, розроблений ними 1976, опирався на математичний принцип розкладання натуральних чисел на прості множники і згодом став використовуватися в електронних підписах для захисту електронної пошти та інших цифрових транзакцій.

1994 у праці «Молекулярне обчислення рішень до комбінаторних завдань» вперше продемонстрував успішне експериментальне застосування ДНК як обчислювальної системи і показав, що ДНК-обчислення мають потенціал для вирішення широкомасштабних комбінаторних задач пошуку.

В галузі молекулярної біології створив математичну модель імунної недостатності, викликаної вірусом СНІДу. Ця модель наочно показала, як працює вірус, і відкрила різні напрямки досліджень для пошуку шляхів лікування.

Описав новий метод визначення, чи є число простим; першим використав термін «вірус» для опису шкідливих програм.

Праці Адлемана дали поштовх новим дослідженням в ДНК-обчисленнях, зокрема, — створенню логічних елементів «І», «АБО», «НЕ» з ензимів (так званих DNA Enzymes), а також винаходу мови програмування DSD (DNA Strand Displacement), яка використовується для управління нитками ДНК.

Відзнаки

За свій внесок у винахід RSA-криптосистеми став володарем нагороди П. Канеллакіса (1996) і премії Тюрінга (2002). Нагороджений премією в галузі комп’ютерів і комунікацій ім. Кодзі Кобаясі (2000).

Праці

Molecular Computation of Solutions to Combinatorial Problems // Science. 1994. № 266. P. 1021–1024.
Computing with DNA // Scientific American. 1998. August. P. 54–61.

Література

Cohen F. Computer Viruses — Theory and Experiments // Computers and Security. 1987. Vol. 6. № 1. P. 22–35.
Паун Г. и др. ДНК-компьютер. Новая парадигма вычислений. Москва : Мир, 2004. 528 с.
Богуш В. М., Мухачов В. А. Криптографічні застосування елементарної теорії чисел. Київ : ДУІКТ, 2005. 126 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Адлеман, Леонард Макс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адлеман, Леонард Макс (дата звернення: 13.04.2021).