Адаптаційний синдром

Адаптаці́йний синдро́м — комплекс різноманітних реакцій захисного характеру, що виникають в організмі людини і тварини у відповідь на значні пошкоджувальні діяння (стресори).

Адаптаційний синдром характеризується зменшенням розмірів загрудинної залози (тимуса), селезінки, лімфатичних вузлів, кількості еозинофілів і лімфоцитів, прискоренням процесів катаболізму. Ці прояви свідчать про наявність стресу. У розвитку адаптаційного синдрому розрізняють 3 етапи:

  • так звану реакцію тривоги;
  • стадії резистентності (опірності);
  • виснаження.

Стадія виснаження виникає тільки при тривалому чи дуже сильному діянні шкідливих факторів.

Стресорами можуть бути фізичні, хімічні, біологічні та психічні впливи.

У формуванні адаптаційного синдрому значну роль відіграють гіпофізарно-надниркова й нервова системи. При адаптаційному синдромі посилюється секреція адренокортикотропного гормону й кортикостероїдів. Виявленість адаптаційного синдрому може не відповідати силі ушкоджувального діяння, що є причиною хвороб адаптації.

Література

  1. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме / Пер. с англ. Москва : Медгиз, 1960. 254 с.
  2. Пилипака Ю. І., Романюк В. Л. Стрес як загальний адаптаційний синдром та психічне здоров’я особистості // Психологія: реальність і перспективи. 2016. Вип. 6. С. 177–182.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Адаптаційний синдром // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адаптаційний синдром (дата звернення: 14.11.2019).