Адамс, Джон

Адамс, Джон 

А́дамс, Джон (англ. Adams, John; 30 жовтня 1735, м. Брейнтрі, тепер у складі м. Квінсі, округ Норфолк, шт. Массачусетс, США — 04 липня 1826, м. Квінсі, тепер округ Норфолк, шт. Массачусетс, США) — політичний і державний діяч, філософ, учасник війни за незалежність США, делегат Континентального конгресу, посол США у Франції, Голландії, Англії. Перший віце-президент у 1789–1797, другий президент США у 1797–1801. Батько 6-го президента США Дж. К. Адамса.

Адамс, Джон

(Adams, John)

Рік народження 1735
Місце народження Квінсі, Массачусетс, Сполучені Штати Америки
Рік смерті 1826
Місце смерті Квінсі, Массачусетс, Сполучені Штати Америки
Alma mater Гарвардський університет, Кембридж
Напрями діяльності політика, влада державна, філософія, дипломатична служба

Життєпис

1751 вступив до Гарвардського коледжу (тепер Гарвардський університет), який успішно закінчив 1755.

Упродовж кількох років працював шкільним учителем, вивчав право, став одним із найвідоміших адвокатів м. Бостона.

1764 одружився на дочці місцевого пастора Абігейл Сміт. Дружина Дж. Адамса була відома як активна противниця рабства й прихильниця захисту прав жінок.

Здобув широкої популярності як противник Акту про Гербовий збір (Stamp Act; 1765), британського закону, згідно з яким за кожну торговельну угоду (випуск друкованої продукції, оформлення або засвідчення документа, публікацію оголошення) мешканці тринадцяти британських колоній повинні були сплачувати податок, щоб компенсувати британські витрати на утримання постійної армії в американських колоніях.

За дорученням громади Брейнтрі Дж. Адамс уклав інструкції представникам міста в легіслатурі колонії Массачусетс, які стали моделлю для аналогічних інструкцій в інших містах американських колоній. «Інструкції Брейтрі» були планом захисту колоніальних прав і привілеїв. 1766 акт було скасовано британським парламентом.

Під впливом двоюрідного брата Сем'юела Адамса Джон Адамс приєднався до радикального крила «патріотів», але залишався прихильником «старої» англійської конституції. З 1774 — член палати представників Генерального суду Массачусетса (колоніального законодавчого органу). Брав участь у роботі Першого і Другого Континентальних конгресів у Філадельфії.

Дж. Адамс був одним із найзначніших прихильників ідеї проголошення незалежності. Намагаючись об’єднати представників південних і північних колоній, висунув на посаду головнокомандувача континентальної армії Дж. Вашингтона, представника від південної колонії Вірджинія.

Погляди щодо формування нових конституцій Дж. Адамс виклав у есе «Думки про правління» (1776), де підтримував класичну теорію змішаної форми правління, відстоював принцип поділу й незалежності законодавчої, виконавчої й судової влади. «Думки про правління» відіграли важливу роль у створенні конституцій американських штатів та їхнього союзу в цілому. Дж. Адамс підтримав Резолюцію про Незалежність, затверджену Конгресом США 02 липня 1776, взяв участь у розробці проекту Декларації Незалежності. Кілька разів був делегований до Європи як представник Конгресу США та посол США. Був основним автором ратифікованої 1780 Конституції Массачусетса, що цілком відбивала філософські погляди Дж. Адамса (цей документ був першою конституцією, ратифікованою народом).

Дж. Адамс був одним із трьох американських делегатів, які 1782–1783 підписали мирний договір з Великою Британією в Парижі. 1785 його було призначено першим посланцем США в Лондоні. Під час роботи в Лондоні Дж. Адамс видав працю «Захист Конституцій Правління Сполучених Штатів» («A Defence of the Constitutions of Government of the United States»; 1787, 3 т.), у якій виклав нову концепцію народного суверенітету, згідно з якою народ розглядався як єдине джерело влади.

1789 здобуває друге місце на перших виборах президента США, поступившись Дж. Вашингтону. Відповідно до Конституції, він обійняв посаду віце-президента США. 1797 за результатами перших виборів за участю політичних партій став другим президентом США. Здійснював політику посилення влади федерального уряду над штатами. За його президентства до Конституції було внесено 11 поправок.

Дж. Адамс брав участь у розробці військової програми, будівництві флоту, сприяв урегулюванню франко-американської кризи. 1800 програв вибори республіканцю Т. Джефферсону, після чого оголосив про закінчення політичної кар’єри й переїхав до м. Квінсі поблизу м. Бостона. Активно листувався зі своїм політичним опонентом Т. Джефферсоном, брав участь у роботі комісії для перегляду державного устрою шт. Массачусетс.

Визнання

Дж. Адамс вважається одним із батьків-засновників США та ідеологів сучасного консерватизму. Дім, у якому народився Дж. Адамс, визнано національною історичною пам’яткою. На честь нього назване місто у шт. Нью-Йорк (округ Джефферсон) і декілька округів у різних штатах.

Праці

  • The Works of John Adams, Second President of the United States. V. 1–10. Boston, 1856.

Література

  1. Bradley Thompson C. John Adams and the Spirit of Liberty. New York, 2002.
  2. Титов В. Філософсько-політичні та філософсько-правові погляди Джона Адамса // Філософські обрії. 2009. №22.
  3. Бейлин Б. Идеологические истоки Американской революции. Москва, 2010.
  4. Тіндалл Дж. Б., Шай Д. Е. Історія Америки / Пер. з англ. Л. Притула, Г. Сташків, О. Щур. Львів, 2010.

Автор ВУЕ