Аграматизм

Аграмати́зм — афатичне порушення, яке полягає в неспроможності будувати граматично правильні речення, аж до безладності мовлення.

Характерні риси аграматизму:

  • уникання у мовленні службових частин мови (прийменників, сполучників), а також займенників — так звана телеграфна вимова;
  • збільшення кількості іменників за рахунок зменшення кількості дієслів;
  • спрощення використання дієслів (наприклад, вживання дієслів у теперішньому часі замість минулого);
  • неправильне використання відмінків (найчастіше використовують називний);
  • втрата граматичної узгодженості між словами у реченні.

Ці порушення можуть мати вибірковий характер.

Прояви аграматизму є різними для різних мовних груп. Випадки, описані у слов’янських країнах, мають відмінності від тих, що описані у англомовних пацієнтів. Аграматизм розглядається як одна з головних характеристик порушення спонтанного мовлення у разі афазії Брока. Причиною цього порушення є пошкодження нижньої частини лобної долі домінантної півкулі мозку.

Література

  1. Соботович Е. Ф. Нарушения речевого развития у детей и пути их коррекции. Киев : Институт дефектологии АПН Украины, 1995. 204 с.
  2. Стрілецька С. В. Сучасні наукові підходи до вивчення дитячої дисграфії та класифікації її // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. 2010. № 42. С. 197–200.
  3. Шеремет М. К. та ін. Логопедія. 3-тє вид., перероб. та допов. Київ : Слово, 2015. 664 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Чабан О. С., Безшейко В. Г. Аграматизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аграматизм (дата звернення: 18.11.2019).