Агат


Агат

Ага́т — мінерал класу силікатів, тонковолокнистий халцедон, криптокристалічний різновид кварцу, який утворився внаслідок зрощення різних мінералів кремнезему (SiO2 чи SiO2·nH2O).

Агат має гідротермальне поствулканічне походження. Колір від білого до чорного через увесь спектр; від прозорого до напівпрозорого; блиск — восковий; злам — раковистий; сингонія — тригональна; спаяність — відсутня; твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,5–7; питома вага — 2,58–2,64.

Найчастіше має шарувату структуру, де шари чергуються, бувають різних кольорів і різного ступеня прозорості, завдяки цьому на поперечному зрізі каменя виявляється оригінальний малюнок. Налічується понад 150 різновидів агату, які розрізняють за кольором, типом смуг, прозорістю. Наприклад, камінь з безліччю плоско-паралельних різнобарвних шарів біло-зелено-коричневого кольору називається онікс, а той, у якому чергуються червоні та червоно-бурі смуги — сардонікс. Зазвичай кожне родовище має особливі кольорові гами та структуру мінералу.

Найвідоміші головні родовища агату розташовані в Бразилії, Уругваї, Аргентині та Індії. В Україні агати поширені в Рівненській обл., на території Криворізького басейну, на Закарпатті та у Криму.

Фізичні властивості агату дають змогу використовувати його у точному приладобудуванні, а також у ювелірній справі для виготовлення прикрас та різьблених фігур.

Література

  1. Бетехтин А. Г. Курс минералогии. Москва : КДУ, 2007. 721 с.
  2. Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Вергельська Н. В. Агат // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Агат (дата звернення: 19.08.2019).