Автодром

Автодром
Автодром у Дубаї

Автодро́м (від авто… і грец. δρόμος — місце для бігу — земельна ділянка, обладнана для змагань з автомобільного спорту і випробування автомобілів.

Автодром використовується для навчання водінню автомобілів і містить: дорожні ділянки з перешкодами, загородженнями, підйомами та спусками, габаритними проходами, колійними мостами, систему контролю за виконанням вправ, місця для вивчення правил водіння, відпрацювання нормативів і тренування на тренажерах. Для гусеничних машин обладнується ґрунтова дорога по межі земельної ділянки.

Автодром для технічних випробувань має ускладнений профіль доріг і різні перешкоди для всебічної перевірки тактико-технічних характеристик автомобілів (гусеничних машин). Автодром для змагань складається з треку, майданчиків для фігурної їзди, приміщень для обслуговування автомобілів, гаражів, трибун для глядачів тощо.

Сучасна гоночна траса — це складна мережа доріг. Розставляючи на трасі рухливі бар’єри, можна отримувати маршрути для різних класів машин, від переобладнаних дорожніх до одномісних болідів, а на деяких можливо навіть розподіляти дорожнє кільце на два незалежних. На автокомплексах, що не пов’язані з основним кільцем, розташовуються: мототрек, полігон для фігурної їзди, картодром або доріжка для дрег-рейсінгу (перегонів на дистанції 402 м). Автодром високого класу покривають асфальтом поверх бетонного фундаменту і дренажних труб, що на швидкості забезпечує притискну силу, яка вдвічі перевищує вагу машини. Завдяки особливому пористому асфальту траса швидко висихає після дощу.

Література

  1. Карягин А. В., Конев Б. Ф. Судейство соревнований по автомотоспорту. Москва : Физкультура и спорт, 1960. 192 с.
  2. Иванов В. Н. Автомобиль в критических ситуациях. Москва : Знание, 1972. 64 с.
  3. Захаров В. М. Всего один километр. О советских автогонщиках и создателях рекордно-гоночных автомобилей. Киев : Молодь, 1984. 144 с.
  4. Польгуев B. C. Массовые вида автоспорта. Москва : ДОСААФ, 1984. 72 с.
  5. Военный энциклопедический словарь: в 2 томах. Москва : Рипол Классик, 2001. Т. 1. 847 с.

Автор ВУЕ