Автогенез


Автогене́з (від авто… і грец. γένεσις — народження, виникнення) — загальна назва ідеалістичних концепцій, які розглядають еволюцію живої природи як процес, що не залежить від умов природного середовища, а спрямовується та регулюється внутрішніми нематеріальними факторами. Еволюція в тлумаченні автогенезу — цілеспрямоване розгортання передіснуючих зачатків, властивостей, яке відбувається в міру внутрішніх потенційних можливостей організму.

Автогенез — протилежність ектогенезу. Сутнісно автогенез близький до віталізму. Приклади автогенезу: аристогенез, психоламаркізм, учення про градації Ж.-Б. Ламарка, аристогенез Г. Осборна, батмогенез Е. Копа, ортогенез Т. Еймері, номогенез Л. С. Берга та ін. Ці концепції протистоять матеріалістичній теорії еволюції — дарвінізму.

Література

  1. Морозов В. Д. Проблема развития в философии и естествознании. Минск : Высшая школа, 1969. 448 с.
  2. Карпинская Р. С. Биология и мировоззрение. Москва : Мысль, 1980. 208 с.
  3. Воронцов Н. Н. Развитие эволюционных идей в биологии. Москва : Изд. отд. УНЦ ДО МГУ, Прогресс-Традиция, АБФ, 1999. 600 с.
  4. Jüttemann G. Persönlichkeit und Selbstgestaltung. Der Mensch in der Autogenese. Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2007. 247 p.

Автор ВУЕ