Авраменко, Андрій Олександрович
Авра́менко, Андрі́й Олекса́ндрович (21.02.1960, м. Київ) — учений у галузі теплофізики; доктор технічних наук (з 1997), професор (з 2011), член-кореспондент НАН України (з 2009)
|
Авраменко, Андрій Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 1960 |
| Місце народження | Київ |
| Alma mater | Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» |
| Напрями діяльності | гідродинаміка |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | Премія ім. В. Толубинського НАН України (2009); Державна премія України в галузі науки і техніки (2014) |
| Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки | 2014 |
Життєпис
1983 закінчив Київський політехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»). З 1986 — в аспірантурі Інституту технічної теплофізики НАН України.
1990 захистив кандидатську дисертацію на тему «Газова завіса на випуклій поверхні з прискоренням потоку та зовнішньою турбулентністю».
1997 захистив докторську дисертацію на тему «Теплообмін та гідродинаміка біля вгнутих поверхонь з вторинними течіями». В дисертації було виявлено механізм впливу лінійних та нелінійних ефектів відцентрової нестійкості на характер розвитку теплообмінних та гідродинамічних процесів у криволінійних течіях, розроблено метод розрахунку процесів теплообміну в криволінійних течіях в умовах впливу вихрових структур і комплекс програм для знаходження критеріїв відцентрової нестійкості в лінійному та нелінійному наближенні.
З 1993 — старший науковий співробітник, з 1998 — провідний науковий співробітник, з 2006 — завідувач відділу тепломасообміну і гідродинаміки в елементах теплоенергетичного устаткування, заступник директора з наукової роботи Інституту технічної теплофізики НАН України.
Діяльність
Спеціаліст в галузі комп’ютерного моделювання процесів в енергетиці, моделювання теплообмінних і теплоенергетичних процесів із застосуванням групових методів.
Розвинув теорію турбулентності в пористих середовищах на основі ренормалізаційних груп, яка дає можливість ураховувати нелінійні ефекти гідродинамічного опору, зумовленого пористістю середовища. Дослідник питань нестійкості в біотехнологіях та проблеми біоконвекції. Застосовуючи методи нелінійних збурень, вчений одержав критерії біоконвекційної нестійкості в різноманітних середовищах та в умовах впливу різних чинників. Використовуючи властивості симетрій, він побудував автомодельні теорії ламінарного та турбулентного теплообміну та течії для нанорідин для одно- та двохфазних течій.
Автор низки наукових праць в галузі теплофізики.
Відзнаки
- Премія ім. В. Толубинського НАН України (2009);
- Державна премія України в галузі науки і техніки (2014).
Праці
- Теплообмен и гидродинамика в полях центробежных массовых сил. В 4-х т. (у співавт.). Ин-т техн. теплофизики НАН Украины. Киев, 2010. 316 с.
Література
- Авраменко Андрій Олександрович // Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918–2013. Персональний склад. Київ : Фенікс, 2013. 447 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Березовський О. М. Авраменко, Андрій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авраменко, Андрій Олександрович (дата звернення: 28.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.12.2017
