Авраменко, Андрій Олександрович

Авра́менко, Андрі́й Олекса́ндрович

Авра́менко, Андрі́й Олекса́ндрович (21.02.1960, м. Київ) — учений у галузі теплофізики; доктор технічних наук (з 1997), професор (з 2011), член-кореспондент НАН України (з 2009)

Авраменко, Андрій Олександрович

Рік народження 1960
Місце народження Київ, Україна
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Напрями діяльності гідродинаміка


Відзнаки

Премії Премія ім. В. Толубинського НАН України (2009); Державна премія України в галузі науки і техніки (2014)
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2014



Життєпис

1983 закінчив Київський політехнічний інститут. З 1986 — в аспірантурі Інституту технічної теплофізики НАН України.

1990 захистив кандидатську дисертацію на тему «Газова завіса на випуклій поверхні з прискоренням потоку та зовнішньою турбулентністю».

1997 захистив докторську дисертацію на тему «Теплообмін та гідродинаміка біля вгнутих поверхонь з вторинними течіями». В дисертації було виявлено механізм впливу лінійних та нелінійних ефектів відцентрової нестійкості на характер розвитку теплообмінних та гідродинамічних процесів у криволінійних течіях, розроблено метод розрахунку процесів теплообміну в криволінійних течіях в умовах впливу вихрових структур і комплекс програм для знаходження критеріїв відцентрової нестійкості в лінійному та нелінійному наближенні.

З 1993 — старший науковий співробітник, з 1998 — провідний науковий співробітник, з 2006 — завідувач відділу тепломасообміну і гідродинаміки в елементах теплоенергетичного устаткування, заступник директора з наукової роботи Інституту технічної теплофізики НАН України.

Діяльність

Спеціаліст в галузі комп’ютерного моделювання процесів в енергетиці, моделювання теплообмінних і теплоенергетичних процесів із застосуванням групових методів.

Розвинув теорію турбулентності в пористих середовищах на основі ренормалізаційних груп, яка дає можливість ураховувати нелінійні ефекти гідродинамічного опору, зумовленого пористістю середовища. Дослідник питань нестійкості в біотехнологіях та проблеми біоконвекції. Застосовуючи методи нелінійних збурень, вчений одержав критерії біоконвекційної нестійкості в різноманітних середовищах та в умовах впливу різних чинників. Використовуючи властивості симетрій, він побудував автомодельні теорії ламінарного та турбулентного теплообміну та течії для нанорідин для одно- та двохфазних течій.

Автор низки наукових праць в галузі теплофізики.

Відзнаки

  • Премія ім. В. Толубинського НАН України (2009);
  • Державна премія України в галузі науки і техніки (2014).

Праці

  • Теплообмен и гидродинамика в полях центробежных массовых сил. В 4-х т. (у співавт.). Ин-т техн. теплофизики НАН Украины. Киев, 2010. 316 с.

Література

  1. Авраменко Андрій Олександрович // Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918–2013. Персональний склад. Київ : Фенікс, 2013. 447 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Березовський О. М. Авраменко, Андрій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авраменко, Андрій Олександрович (дата звернення: 19.11.2019).