Авогадро, Амедео


Авога́дро, Амеде́о

Авога́дро, Амеде́о (італ. Avogadro, Amedeo; повне прізвище та ім’я — Авогадро ди Куаренья і Черетто (Avogadro di Quaregna e Cerreto); 09.08.1776, м. Турин, тепер регіон П'ємонт, Італія — 09.07.1856, там само) — учений, фізик, хімік.

Авогадро, Амедео

(Avogadro, Amedeo)

Справжнє ім’я Авогадро ди Куаренья і Черетто
Рік народження 1776
Місце народження Турин, Італія
Рік смерті 1856
Місце смерті Турин, Італія
Alma mater Туринський університет, Турин
Напрями діяльності фізика, хімія

Життєпис

За освітою юрист, 1792 закінчив юридичний факультет Туринського університету. З 1800 самотужки вивчав математику, фізику та хімію. Член Туринської АН (1819), із 1820 — професор математичної фізики в Туринському університеті.

Заклав основи молекулярної теорії: узагальнив накопичені на той час експериментальні матеріали про склад речовин, узгодив результати дослідів Ж. Л. Гей-Люссака й основні положення атомістики Дж. Дальтона, відкинувши частину останніх.

1811 відкрив фізичний закон, названий його ім’ям — закон Авогадро. Розробив метод визначення атомної і молярної мас, що дало змогу правильно визначити кількісний склад молекул деяких речовин — води, водню, кисню, азоту, оксидів азоту й хлору тощо. У 1821 в статті «Нові зауваження щодо теорії певних пропорцій у сполуках і про визначення мас молекул тіл» підсумував результати роботи в галузі молекулярної теорії й використав свій метод для визначення складу молекул низки органічних речовин. Першим звернув увагу на подібність властивостей азоту, фосфору та ще кількох елементів, які пізніше об’єднали в головну підгрупу 5-ї групи Періодичної системи хімічних елементів.

У 1820–1840-х досліджував проблеми електрохімії, вивчав теплове розширення тіл, теплоємності й атомні об’єми речовин і дійшов висновків, які узгоджувалися з результатами досліджень Д. Менделєєва й сучасними уявленнями про будову речовини.

Результати наукових праць Авогадро з молекулярної теорії визнані лише 1860 на 1-му Міжнародному конгресі хіміків у м. Карлсруе (Німеччина) завдяки зусиллям С. Канніццаро. На його честь названа універсальна стала — стала Авогадро. Автор оригінального 4-томного курсу фізики — першого посібника з молекулярної фізики з елементами фізичної хімії.

Праці

  • Essai d’une manière de déterminer les masses relatives des molécules élémentaires des corps, et les proportions selon lesquelles elles entrent dans ces combinaisons // Journ. d. Phys. 1811. Т. 73.
  • Nouvelles considérations sur la théorie des proportions déterminées dans les combinaisons, et sur la détermination des masses des molécules des corps // Mem. R. Accad. di Torino. 1821. Т. 26.
  • Fisica de’corpi ponderabili ossia Trattato della costituzione generale de’corpi // Stamperia Reale. 4 vol. Torino. 1837, 1838, 1840, 1841.

Література

  1. Быков Г. В. Амедео Авогадро. Москва, 1970.
  2. Храмов Ю. А. История физики. Киев, 2006.

Автор ВУЕ