Абхазька література

Перший літературно-художній журнал «APSNӘ QAPS» («А сны йа шь») («Червона Абхазія»). 1937, № 6
Обкладинка українського видання роману Дмитра Гуліа «Камачич». 1979 (перекл. з абхазької Євген Іщенко)

Абха́зька літерату́ра — література абхазського народу. Абхазька література ґрунтується на усній народній творчості абхазів — казках, епічних переказах, піснях тощо. Фольклорні сюжети й мотиви, запозичені з нартського епосу, легенди про Абрскила — абхазького аналога давньогрецького Прометея, історико-героїчних пісень, казок, популярні в абхазькій літературі дотепер.

Значну роль у розвитку абхазької писемності відіграло створення абхазької кириличної абетки, так званої абетки Услара (1862), і поява першого абхазького букваря (1865). 1892 опубліковано «Абхазьку абетку», укладену Д. Гуліа і К. Д. Мачаваріані; новий абхазький буквар склав А. Чочуа (1909). Рідною мовою в Абхазії спочатку видавали лише навчальні і церковні книги. 1912 Д. Гуліа опублікував у Тбілісі першу книжку віршів абхазькою мовою . Він же — редактор першої (засновано 1919) абхазької газеті «Асны» («Абхазія»). Із його іменем пов’язано й зародження абхазької прози (оповідання «Під чужим небом», 1919).

Абхазьку публіцистику започаткували абхазомовні статті С. Чанби (1919). У 1920-х в абхазькій літературі з’являються нові імена: В. Агрба, Л. Квіцініа, І. Папаскірі, О. Демердж-Іпа та ін. 1928 створено Абхазьку секцію Грузинської асоціації пролетарських письменників. У ранній період (1920–1930) в абхазькій літературі переважала поезія. Нові вірші опублікував Д. Гуліа. 1925 І. Когоніа видав збірку «Поеми» («Апоемақуа»), а 1934 — збірку поем «Стародавні сказання» («Ажәытә жәабжьқәа»). У своїх творах він звертався до народної творчості. Значним внеском у абхазьку літературу були поеми й вірші Л. Квіцініа, Ш. Цвіжби, К. Агумаа, Б. Шинкуби, Ч. Джонуа, О. Джонуа, Л. Лабахуа.

Значних успіхів досягла драматургія. У п’єсах С. Чанби, В. Дарсалія, м. Хашби, В. Агрби, С. Бжаніа, м. Кове та ін. переважають історичні і соціально-побутові теми.

1933 створено Спілку письменників Абхазької АСРР, тоді ж засновано літературно-художній журнал «Асны йашь» («Червона Абхазія»). У цей час надруковані прозові твори В. Агрба, С. Чанба, Д. Гуліа, І. Папаскірі, який написав перший в абхазькій літературі роман «Темир» («Темыр»; 1937).

У роки Другої світової війни помітне місце в абхазькій літературі посідає поезія Д. Гуліа, К. Агумаа, Ч. Джонуа, І. Тарби та ін.

У повоєнний час активно розвиваються різні літературні жанри, особливо велика проза та драматургія, розширюється тематика творів. Виходять літературні журнали «Алашара» («Світло»; 1955) та дитячий журнал «Амцабз» («Полум’я»; 1957). У цей час друкуються поетичні твори Д. Гуліа, Б. Шинкуби, І. Тарби, Ш. Цвіжби, О. Ласурія, О. Джонуа, К. Чачхаліа, Б. Гургуліа, романи й оповідання І. Тарби, Б. Шинкуби, М. Папаскірі, М. Лакербая, О. Гогуа, Д. Ахуби, О. Дженіа, М. Хашига, Ш. Аджинджала та ін., п’єси Ш. Пачаліа, Ш. Чкадуа, О. Ласурія, С. Хуатландзіа, Ч. Джонуа, В. Дарсалія. У 1980–1990-х опубліковано низку історичних романів В. Амашана, Б. Тужби та ін. абхазьких прозаїків.

Початок абхазько-українських літературних взаємин припадає на кінець 1920-х.

Про Абхазію в різні роки писали: Д. Тась (оповідання «Апсни»; 1927), Д. Бузько (повість «Нащадки хоробрих»; 1933), В. Сосюра, М. Трублаїні, С. Крижанівський, С. Тельнюк, П. Ребро, Л. Тендюк, О. Новицький, О. Ющенко та ін.

Українською мовою вийшли «Абхазькі народні казки» (1973), збірки абхазької поезії «Дітям» (1974), «Спів Апсни», «Квіти Абхазії» (обидва — 1979), романи «Камачич» Д. Гуліа (1979), «Він був останній» Б. Шинкуби (1983), «Сонце сходить у нас» І. Тарби (1984) та ін.

Українську тематику порушують у своїх творах абхазькі літератори Д. Гуліа, Б. Гургуліа, О. Джонуа.

Абхазькою мовою у перекладі Д. Гуліа, П. Бебія, Ш. Цвіжби, К. Ломіа, Ш. Ласурія надруковано «Слово о полку Ігоревім», твори Т. Шевченка, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, А. Малишка та ін.

Абхазько-українські літературні контакти дослідив Є. Іщенко у книзі «Близькі серця (Українсько-абхазькі літературні зв’язки)» [«Еизааигәоу агәқәа (Аукра­инатәасуатә литера­туратә еимадарақә)»; 1973].

Українською мовою твори абхазьких письменників перекладали Є. Іщенко, П. Сліпчук, С. Тельнюк, О. Новицький, Ф. Гарін, П. Ребро, В. Гетьман, С. Стриженюк та ін.

Література

  1. Ишьченко Е. Еизааигәоу агәқәа (Аукраина­тәасуатә литературатә еимадарақәа). Айәа, 1973.
  2. Очерки истории абхазской литературы. Сухуми, 1977.
  3. Дарсалия В. В. Абхазская проза 20-х — 60-х годов. Тбилиси, 1980.
  4. Авидзба В. Абхазский роман. Сухум, 1997.
  5. Бигуаа В. Абхазский исторический роман. История. Типология. Поэтика. Москва, 2003.
  6. Бигуаа В. А. Абхазская литература и литературы народов Северного Кавказа. (Историко-культурный контекст. Диаспора). Москва: Издательство РГТЭУ, 2011. 308 с.
  7. Бигуаа В. А. Абхазская литература 20–50-х годов XX в. (Вопросы теории, истории, современные аспекты) // Вопросы изучения национальных литератур. Дискурс идентичности в меняющихся контекстах. М.: ИМЛИ РАН, 2017. С. 187–299.

Автор ВУЕ