Абулія


Абулі́я (грец. ἀβολία — безвілля, нерішучість, від а… — заперечний префікс і βουλή — воля) — психопатологічний синдром, проявом якого є часткова або повна відсутність бажань і спонукань до будь-якої діяльності. Слід відрізняти від безволля (лінькуватості) як ознаки недоліку виховання. Може бути вродженою (у разі важкого органічного ураження головного мозку, розумової відсталості) або набутою внаслідок іншого неврологічного або психічного розладу. У неврології абулія супроводжуються органічні ураження головного мозку внаслідок травм, важких отруєнь, нейроінфекцій, хронічних серцево-легеневих хвороб, інсультів, а також так звані нейродегенеративні захворювання — Альцгеймера хвороба, хвороба Паркінсона, хвороба Піка, хвороба Гантінґтона та деменції іншої генези. У психіатрії абулія — облігатний симптом шизофренії (особливо нелікованої та такої, що має неперервний перебіг), олігофренії (особливо її важких ступенів — торпідного варіанту, імбецильності, ідіотії), трапляється при важких формах депресії, алкоголізму та певних видах наркоманії.

Абулія може бути тимчасовою — у разі кататонічного, меланхолічного чи психогенного (психотравмуючого) ступору або невротичного розладу. Залежно від ступеня ослаблення мотивації абулія може проявлятися легким варіантом — апатією, середньої тяжкості — гіпобулією та важким станом — акінетичним мутизмом. Якщо абулія поєднується з нерухомістю пацієнта, це позначається як абулічно-акінетичний синдром, а якщо з апатією — апато-абулічний синдром. Характерні ознаки абулії: складність або й неможливість зосередитися, прийняти рішення, почати та підтримувати якусь дію (навіть якщо є розуміння її необхідності); збіднення спонтанних рухів, міміки, будь-яких емоційних реакцій на оточення; зміни мовлення (сповільнення темпу, викривлення інтонацій, затримка з відповіддю на питання); втрата зацікавленості роботою, навчанням, колишніми хобі; обмеження соціальних контактів аж до повної соціальної самоізоляції. Допомога у разі абулії полягає у лікуванні основного захворювання. Для швидшого досягнення ефекту рекомендується співпраця пацієнта з медичним психологом, реабілітологом, використання когнітивно-поведінкових та тренінгових методів психотерапії.

Література

  1. Jaya Raghavan L., Krishnamoorthy E. S., Brown R. G., Trimble M. R. Abulia: A Delphi survey of British neurologists and psychiatrists // Movement Disorders. 2002. Vol. 17. № 5. P. 1052–1057.
  2. Marin R. S., Wilkosz P. A. Disorders of diminished motivation // Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2005. Vol. 20. № 4. P. 377–388.
  3. Фармацевтична енциклопедія / За ред В. П. Черних ; Національний фармацевтичний університет України. 2-ге вид., переробл. і доповн. Київ : МОРІОН, 2010. 1632 с.
  4. Петрова Н. Н. Психиатрия, медицинская психология. Москва : КНОРУС, 2017. 507 с.

Автор ВУЕ

О. С. Чабан

Покликання на цю статтю:
Чабан О. С. Абулія // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абулія (дата звернення: 17.08.2019).