Алкоголізм

Алегорія залежності

Алкоголі́зм [від пізньолат. alcohol, з араб. араб. الكحول‎ (al-kuhl), первісно — порошкоподібна субстанція, згодом — дистильована рідина] — хронічне психічне захворювання, спричинене зловживанням спиртними напоями.

Етіологія та патогенез

За теорією нейрогенетично адаптивних механізмів К. Р. Клонінґера (1987), виділяють два типи алкоголізму.

Тип І — зумовлений впливом соціального оточення. Адикція розвивається після 25-річного віку; не супроводжується спонтанною потребою в алкоголі. Найвиразніші риси типу: психічна залежність від алкоголю, втрата самоконтролю, чуття провини, страх перед алкоголізмом, уникання нового досвіду й аверсивних (негативних, загрозливих) ситуацій, залежність від соціального схвалення. Лише зрідка асоціюється з фізичною агресією та конфліктами із законом. Високим є ризик фізичних захворювань.

Тип ІІ — статево зумовлений; притаманний виключно чоловікам. Адикція розвивається до 25 років; супроводжується спонтанним потягом до алкоголю, високою готовністю до фізичної агресії та проблемами із законом; психічна залежність та відчуття провини виражені незначно. Хворі на алкоголізм типу ІІ більш відкриті до нового досвіду й аверсивних ситуацій, незалежні від соціального схвалення.

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10) в окрему діагностичну категорію виділяє психічні та поведінкові розлади, спричинені вживанням алкоголю. Серед них: гостра алкогольна інтоксикація; патологічна інтоксикація (патологічне сп’яніння); синдром залежності (хронічний алкоголізм); стан відміни алкоголю.

Клініка

Клінічна картина алкоголізму залежить від стадії захворювання.

Початкова (неврастенійна) стадія алкоголізму: зникає захисний блювотний рефлекс; формується наркоманійний синдром, що характеризується посиленим потягом до спиртного, наростанням психічної залежності від алкоголю та зміненою реактивністю на нього ― зростанням толерантності (щоб сп’яніти, треба пити більше), алкогольною амнезією.

Середня (наркоманійна) стадія алкоголізму: відсутній кількісний контроль над вживанням алкоголю, формується фізична залежність, що проявляється в абстинентному синдромі та максимальній толерантності; можливі алкогольні психози ― делірій (марення), гострий алкогольний галюциноз.

Кінцева (енцефалопатійна) стадія алкоголізму: зниження толерантності (для сп’яніння достатньо щоразу меншої дози) та зміни особистості, наростання алкогольної деменції; зазвичай діагностується Синдром Корсакова.

Діагностика

При діагностуванні алкоголізму беруть до уваги:

• тип сп’яніння;

• додаткові особливості сп’яніння;

• форму, стадію та суб’єктивні причини захворювання;

• алкогольний стаж;

• міру соціальної декомпенсації;

• ускладнення

Лікування і прогноз

Для лікування алкоголізму використовують фармакотерапію (із застосуванням дисульфіраму, психотропних препаратів) та поведінкову терапію. Ремісія можлива лише за умови, що хворий пожиттєво утримуватиметься від уживання алкоголю. Прогноз сприятливий для 1-ї та 2-ї стадій хвороби, але несприятливий для 3-ї. З огляду на складність лікування алкоголізму, велике значення має його профілактика: первинна ― інформаційна політика держави щодо запобігання алкоголізму, формування у соціумі нетерпимості до вживання алкоголю; вторинна ― робота із самим пацієнтом та його безпосереднім оточенням (клінічні інтерв’ю, пояснювальні бесіди, психологічні консультації, доступність груп підтримки, кабінетів анонімної наркологічної та соціально-психологічної допомоги тощо).

Алкоголізм в Україні

Алкоголізм є серйозною соціальною проблемою в Україні. Щороку в країні реєструють бл. 100 тис. хворих, на 2015 їхня загальна офіційна кількість становить бл. 700 тис. осіб (на мешканців міст припадає 83,7 %, на сільських мешканців — 16,3 %); точну кількість алкозалежних встановити важко. У 2015 Україна посіла 5 місце у світі за споживанням алкоголю на душу населення.

Література

  1. Каплан Г. И., Сэдок Б. Дж. Клиническая психиатрия : В 2-х т. / пер. с англ. Москва : Медицина, 1994. Т. 1. 672 с.
  2. Карманное руководство к МКБ-10: Классификация психических и поведенческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими критериями) / Составил Купер Дж. Э.; перевод с англ. Д. Полтавца. Киев : Сфера, 2000. 416 с.
  3. Бюрингер Г., Ферстль Р. Расстройства, вызванные употреблением психоактивных веществ: интервенция // Клиническая психология / Пер. с нем. СПб. : Питер, 2003. с. 981–1005.
  4. Психіатрія і наркологія / Гавенко В. Л. та ін. Київ : Здоров’я, 2009. 512 с.
  5. Національний звіт за 2015 рік щодо наркотичної ситуації в Україні (за даними 2014 року). Поглиблений огляд наркоситуації в Україні. Пропозиції стосовно покращення у сфері надання допомоги наркозалежним особам та доступності пацієнтів до лікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори / укл. Пінчук І. Я. та ін. Київ : 2016. 196 с. URL: https://drive.google.com/file/d/0B9iDMARdAeS-VmFiRnU1S1pBeTA/view.

Автор ВУЕ

Е. В. Крайніков

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Крайніков Е. В. Алкоголізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкоголізм (дата звернення: 7.12.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ