Абсурду філософія


Абсу́рду філосо́фія — напрям філософії, що розглядає людину в контексті її стосунків із беззмістовним і ворожим до людської індивідуальності світом.

Усвідомлення особистістю своєї втраченості, осмислення цього породжує «абсурдну свідомість» як нетипову форму мислення, здатну фіксувати абсурд існування завдяки розумінню й відчуттю людиною втрати або незнаходження себе у світі. Найяскравіший представник філософії абсурду — А. Камю, який обстоював ідеал людської автентичності. Проблему абсурду Камю розкриває у філософських працях і художніх (драматичних і прозових) творах: «Калігула», «Сторонній», «Міф про Сізіфа», «Чума», «Праведні», «Бунтівна людина».

Джерела

  1. Камю А. Вибрані твори: У 3 т. / Перекл. з франц. Д. Наливайка. Харків, 1997.

Література

  1. Коляса О. Онтологія знань про абсурд у гуманітарній науці // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": Збірник наукових праць. Випуск XІX. Херсон: ХДУ, 2013. С. 60-65.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Ковальчук Н. Д. Абсурду філософія // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абсурду філософія (дата звернення: 19.09.2019).