Абсентеїзм політичний


Абсентеї́зм політи́чний — байдуже ставлення громадян до виконання своїх громадянських і політичних прав та обов’язків; насамперед відмова від участі у виборах. Абсентеїзм — форма свідомого бойкотування конституційного права обирати та бути обраним відповідно до чинного законодавства.

Характеристика

Причини абсентеїзму: бажання соціуму виявити протест проти політичного режиму, що унеможливлює демократичні процедури шляхом зміни влади; відсутність гідних кандидатів, які б відповідали існуючим соціальним уявленням і вподобанням, а також міфологізація соціокультурних очікувань та їхня невідповідність існуючим реаліям. Абсентеїзм суголосний з політичною апатією, усвідомленням особистої безпорадності щодо формування впливу на політичні інститути, відсутністю альтернативи об’єктам невдоволення. Абсентеїзм пов’язаний з аполітизмом. Пасивна або активна непокора владним структурам, дисфункціональна поведінка (нездатність або небажання виконувати свої завдання, функції), самоізоляція складають соціопсихологічну сутність абсентеїзму як небезпечного для гармонізації суспільства явища. Відмова від участі у президентських, парламентських, у виборах до органів місцевого самоврядування, плебісцитах може зі стану байдужості чи демонстративного ігнорування виборчого законодавства перейти у форми охлократичної агресії та соціального протесту.

Абсентеїзм може бути також результатом спрямованих заходів матеріально забезпечених прошарків населення, які не зацікавлені в будь-яких змінах. Соціальний консерватизм таких груп пов’язаний із задоволенням особистих інтересів за межами потреб соціуму. В автократичних суспільствах абсентеїзм може бути зрежисованим з боку владних інституцій, щоб управляти вільними від виборчого контролю механізмами фасадних демократій. Тож абсентеїзм як явище електоральних настроїв і мотивацій віддзеркалює рівень демократичності політичної системи держави.

Високий рівень абсентеїзму зумовлює проблему соціальної легітимності влади. У зв’язку з цим застосовуються прийоми залучення громадян до виборів через додаткові форми участі, передбачені законом. В окремих країнах (Австрія, Аргентина, Туреччина та ін.) задля зменшення абсентеїзму юридично виписаний обов’язок громадян брати участь у голосуванні. Для цього застосовуються методи негативного впливу: штрафи, ускладнення в службовій кар’єрі, скасування матеріальних заохочень та соціальні пільг, а також можливі обмеження чи навіть позбавлення волі.

Література

  1. Ставнійчук М. І. Абсентеїзм і свобода виборів: правова діалектика // Держава і право. 2005. Вип. 27. C/ 180–186/
  2. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії. Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2007. 524 с.
  3. Поліщук І. О. Еволюція культури політичних виборів в Україні. Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. 352 с.
  4. Заяць Н. Феномен абсентеїзму в умовах становлення демократичного суспільства в Україні // Юридична Україна. 2008. № 9 (69). С. 4–8.
  5. Ротар Н. Ю. Теорія політичної участі. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2010. 168 с.
  6. Бучин М. А. Абсентеїзм як тип електоральної поведінки // Політологічні студії. Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. Вип. 2. С. 174–182.
  7. Кулеба О. та ін. Абсентеїзм як форма низької політичної участі // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку / НАН України, Інституту народознавства, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича, Національний університет «Львівська політехніка». Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. Вип. 23. С.98–102
  8. Оверчук О. В. Абсентеїзм як чинник виборчого процесу в сучасній Україні // Слов’янський вісник. Рівне : РІС КСУ, 2011. Вип. 11. С. 208–213.
  9. Прудка Л. М. Електоральний абсентеїзм в Україні як загроза демократії // Південноукраїнський правничий часопис. 2014. № 2. С. 179–181.

Автор ВУЕ