Абомей


Абоме́й‎

Абоме́й (фр. Abomey) — місто на південному заході Беніну, адміністративний центр департаменту Зу.

Абомей (Abomey)

Країна Бенін
Область Західна Африка
Засновано 17 ст.
Чисельність населення (тис.осіб) 92.8
Територія (кв.км.) 142

Територія — 142 км². Населення — 92,8 тис. осіб (2014, оцінка), густота населення — 552 особи/км². Клімат тропічний, із сухою зимою і вологим літом. Опадів випадає в середньому 1113 мм/рік, середньорічна температура повітря — +26,8 °C. Абомей засновано у 17 ст. 1645–1892 Абомей був столицею держави Дагомеї, у 1892–1960 — у складі колонії Франції.

Торговий центр (арахіс, ядра пальмових горіхів, пальмове масло, бавовна, тютюн). Абомей сполучається залізницею з найбільшим містом Беніну Катону і столицею держави Порто-Ново; вузол автодоріг, аеропорт. В місті розвинуті народні промисли (ткацтво, гончарство, ювелірне ремесло, карбування по міді, різьблення); діють підприємства харчової промисловості (виробництво прохолодних напоїв і пива). За 9 км від міста розташоване м. Боїкон із заводами та сучасною міською інфраструктурою.

У центральній частині Абомея — королівський палацовий комплекс (див. Королівські палаци Абомея), внесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (1985), пам’ятник історії й туристичний об’єкт. У місті — храми релігії вуду, будинки колоніальної епохи, ательє ремісників; пам’ятник королю Ґбеханзіну (як символ опору колонізації). На околицях Абомея традиційні будинки сільського типу. Заклади середньої освіти: п'ять колежів, п'ять центрів професійної освіти. 2014 засновано Політехнічний університет Абомея. Історичний музей засновано 1943; у колекції — 1050 експонатів: королівські трони, прикраси, скульптури тварин, музичні інструменти, барельєфи, фотографії важливих королівських церемоній, предмети традиційного побуту, вироби ремісників.

Література

  1. Passé, present et futur des palais et sites royaux d’Abomey. Los Angeles, 1997.
  2. Biton M. M . L’art des bas reliefs d’Abomey. Paris, 2000.
  3. Le Bénin des talantes, guide touristique et culturel. Cotonou, 2006.

Уродженці

Тут народилися:




Автор ВУЕ