Абердинський університет


Фасад коледжу Марішал (близько 1900 р.).

Абердинський університет University of Aberdeen

Емблема
Лого Абердин.png
Тип вищий навчальний заклад
Рік створення 1495
Профіль діяльності освіта
Розташування Велика Британія, Шотландія, Абердин
Веб-сайт www.abdn.ac.uk

Аберди́нський університе́т (англ. University of Aberdeen) — вищий навчальний заклад у м. Абердині (Шотландія, Велика Британія). Заснований 1495 єпископом м. Абердина і канцлером Шотландії В. Елфінстоуном як Королівський коледж для підготовки лікарів, учителів, юристів, адміністраторів, духівництва. Тут вивчалися мистецтво, богослов’я, канонічне та цивільне право, а 1497 вперше у Великій Британії утворено кафедру медицини.

Першим ректором університету обрано шотландського гуманіста, історика, релігійного філософа Гектора Боеція (Бойса). Символ університету — папська тіара, яка височіє над Вежею Корони, зведеною на кошти Боеція. 1593 шотландський граф Марішаль заснував Марішаль-коледж. Цей заклад 1860 об’єднано з Королівським коледжем, унаслідок чого постав сучасний Абердинський університет. На час об’єднання в коледжах була приблизно однакова кількість студентів. Спочатку дисципліни з мистецтва і богослов’я викладалися в Королівському коледжі, а право і медицина — в Марішаль-коледжі. Окремі факультети в Абердинському університеті засновано 1892. Тоді ж усі факультети відкрито для навчання жінок. 1894 в Абердинському університеті розпочали заняття перші 20 студенток, 1898 факультет мистецтв закінчили 4 студентки, а в 1899 частка жінок на цьому факультеті становила чверть від загальної кількості студентів. Від початку 20 ст. кількість студентів поступово зростала. На 2015 в Абердинському університеті навчалося понад 16 тис. студентів (юнаків — 46 %, дівчат — 54 %); іноземні студенти — із 120 країн світу. У структурі університету 3 коледжі: мистецтв і соціальних наук (у його складі 6 шкіл); медичних наук (3 інститути); фізичних наук (3 школи).

Основні галузі навчання в Абердинському університеті: гуманітарні науки, біологія, економічні та соціальні науки, інженерія, право, міське та сільське планування, математика, фізика, медицина. Відмітна риса навчання в університеті — комплексність, суміщення теоретичного викладу з активним включенням студентів у практику. В Абердинському університеті є спортивні клуби, новітні лабораторії, наукова бібліотека, проводяться наукові дослідження.

Ректорами Абердинського університеті були філантроп Е. Карнеґі (1911) і політичний діяч В. Черчилль (1914). Серед випускників і співробітників університету — лауреати Нобелівської премії: Дж. Дж. Р. Маклеод (медицина), Ф. Содді, Р. Л. М. Сінґ (обидва — хімія), Дж. П. Томсон (фізика), Дж. Б. Орр (премія миру). На кошти університету засновано Інститут медичних наук (2002), Будинок медичних наук (2006), Центр викладання та навчання у сфері охорони здоров’я (2009).

Література

  1. Bulloch J. M. A History of the University of Aberdeen: 1495–1895. London, 1895.
  2. Hargreaves J., Forbes A. Aberdeen University 1945–1981: Regional Rolesand National Needs. Aberdeen, 1989.

Автор ВУЕ