Абдуррахман


Абдуррахман ‎

Абдуррахма́н (перс. عبدالرحمنخانі‎; бл. 1830–1844, м. Кабул, Афганістан — 01.10.1901, Афганістан) — емір Афганістану в 1880–1901, син еміра Мухаммеда-Афзаля.

Абдуррахман

(عبدالرحمنخان)

Рік народження бл. 1830–1844
Місце народження Кабул, Афганістан
Рік смерті 1901
Місце смерті Афганістан
Напрями діяльності політика, влада державна

Життєпис

Точна дата народження невідома, у джерелах наведено різні дані — від 1830 до 1844. 1868–1869, після смерті батька та невдачі в клановій боротьбі за владу в правлячій родині, був змушений залишити територію країни. До Другої англо-афганської війни 1878–1880 перебував у вигнанні в Російському Туркестані (м. Самарканд, тепер Узбекистан). 1880 повернувся на батьківщину. Проголошений еміром 22.07.1880.

Абдуррахман користувався підтримкою населення більшої частини Афганістану. Командування британських військ визнало Абдуррахмана еміром Афганістану й погодилося вивести війська з країни. В обмін на це Абдуррахман згодився передати британській адміністрації право представляти Афганістан на міжнародному рівні. Протягом 1880–1887 придушив низку повстань, відтак зосередив у своїх руках владу над країною.

1893 після переговорів між представниками Російської імперії, британською адміністрацією та Абдуррахманом було встановлено остаточну лінію кордону між Афганістаном і Російським Туркестаном. У період правління Абдуррахмана реалізовано вдалу політику балансування між інтересами Британської й Російської імперій.

Абдуррахман реформував систему управління, закупив обладнання та розвинув виробництво боєприпасів, створив першу лікарню у країні, стимулював розвиток легкої промисловості. Спадкоємцем став його син Хабібулла-хан.

Література

  1. Murray J. The Life of Abdur Rahman, Amir of Afghanistan. London, 1900.
  2. Kakar H. Government and Society in Afghanistan: The Reign of Amir ‘Abd al-Rahman Khan. Austin, 1979.
  3. История Афганистана с древнейших времен до наших дней. Москва, 1982.
  4. Kakar H. A. Political and Diplomatic History of Afghanistan, 1863–1901. Leiden, 2006.

Автор ВУЕ