Абгідгармакоша

Васубандгу. Китайська ілюстрація в образі патріарха дзен-буддизму

Абгідга́рмако́ша (санскр. अभिधर्मकोश, abhidharmakośa — букв. вмістилище Абгідгарми, скарбниця Абгідгарми) — енциклопедичний поетично-прозовий трактат, укладений в 4 ст. буддійським філософом Васубандгу. Написаний санскритом.

Історична довідка

Трактат створений у період розквіту буддизму в Індії. Витлумачував концептуальний зміст та поняттєво-термінологічний апарат буддійського канону — Трипітаки. Назва трактату вказує на безпосередній зв’язок з третьою частиною Трипітаки — Абгідгарма-пітакою. Цю частину, на відміну від двох попередніх, вирізняли спрямованість на визначення й інтерпретацію найважливіших понять вчення Будди, а також цільова авдиторія (орієнтована не на широкий загал буддистів, а на тих монахів і монахинь, які присвятили життя досягненню вищої релігійної мети — нірвани).

Переклади «Абгідгармакоші», що були здійснені в ході інституалізації буддизму в Китаї й Тибеті, включено разом із перекладами санскритської Трипітаки до китайського й тибетського канонічного зібрання буддійських текстів.

Трактат являє собою базовий текст, укладений в жанрі карік (kārikā) — особливих поетичних афоризмів, та прозовий авторський коментар до них — бгаш’я (bhāṣya — букв. бесіда, колоквіум). Жанр карік часто використовувався авторами індійських релігійно-філософських творів (шастр), оскільки був зручним для запам’ятовування тексту на слух. Каріки ставали зрозумілими для слухача тільки в контексті коментарів Васубандгу. Останні включали елементи діалогу й диспуту, зокрема дискусій між різними індійськими школами, взірці спростування небуддійських поглядів (напр., брахманістських учень про реальність субстанціальної душі атмана або джайнського розуміння ахімси).

Тривалий час санскритський оригінал «Абгідгармакоші» вважався втраченим. Натомість дійшли два китайські переклади — Парамартхи (6 ст.) і Сюань–Цзана (сер. 7 ст.), тибетський переклад і санскритський коментар Яшомітри (9 ст.). Санскритський оригінал тексту був віднайдений 1935. Переклади трактату здійснено англійською, французькою, російською мовами.

Структура

Трактат складається з 8 розділів:

  • Дхату-нірдеша (Аналіз за класами елементів) — викладає теоретико-філософські уявлення про сансару;
  • Індрія-нірдеша (Вчення про психічні здатності, див. Індрії);
  • Лока-нірдеша (Вчення про світ) — містить виклад буддійської космології;
  • Карма-нірдеша (Вчення про карму);
  • Анушая-нірдеша (Вчення про афекти);
  • Арья-пудгала-марга-нірдеша (вчення про шлях Благородної особи) — присвячена теоретичним аспектам релігійних практик;
  • Джняна-нірдеша (Вчення про знання);
  • Самадхі-нірдеша (вчення про споглядання) — аналіз станів споглядання/самозаглиблення та його різновидів.

Вісім розділів «Абгідгармакоші», а також прозовий додаток (який іноді характеризують як окремий розділ) цілковито охоплюють проблематику Абгідгарма-пітаки.

Значення

Поцінований у різних школах Махаяни. Трактат Васубандгу розцінюють, з одного боку, як ключ до розуміння слів Будди, з іншого — як орієнтир для уніфікації локальної буддійської термінології, що сформувалася в східних регіонах на ранніх етапах рецепції буддизму.

Відіграв важливу роль у поширенні буддизму поза межі Індії — на Далекий Схід та у Центральну Азію. Лишається важливим елементом релігійної освіти у буддійських монастирських університетах Японії, Монголії, Тибету.

Джерела

  1. Васубандху. Энциклопедия абхидхармы, или Абхидхармакоша. Раздел I: Дхату-нирдеша, или Учение о классах элементов. Раздел II: Индрия-нирдеша, или Учение о факторах доминирования в психике / Пер. с санскрита Е. П. Островской и В. И. Рудого. Москва : Ладомир, 1998. 670 с.
  2. Васубандху. Энциклопедия абхидхармы (Абхидхармакоша). Раздел III: Лока-Нирдеша, или Учение о мире. Раздел IV: Карма-Нирдеша, или Учение о карме / Пер. с санскрита Е. П. Островской и В. И. Рудого. Москва : Ладомир, 2001. 755 с.
  3. Васубандху. Энциклопедия буддийской канонической философии (Абхидхармакоша). Раздел V: Анушая-нирдеша, или учение об аффектах. Раздел VI: Арья-пудгала-нирдеша, или Учение о пути Благородной личности / Пер. Е. П. Островской, В. И. Рудого. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. 523 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Абгідгармакоша // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абгідгармакоша (дата звернення: 29.11.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.11.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ