Абазівське газоконденсатне родовище


Абазівське газоконденсатне родовище

Аба́зівське газоконденса́тне родо́вище — родовище в Полтавській обл. України, яке належить до Глинсько-Солохівського газонафтоносного району Східного нафтогазоносного регіону. Розташоване в приосьовій зоні Дніпровсько-Донецької западини в межах Семенцівсько-Мачуської групи піднять.

Структура виявлена 1959. Уперше промисловий приплив газу із серпуховських утворень отримано 1977. Експлуатується з 1979.

Режим покладів газовий. Запаси початкові видобувні: газу — 32 985 млн м³; конденсату — 2 250 тис. т. Продуктивними є горизонти верхньосерпуховського під’ярусу, що залягають у вигляді структурного носа (20 % продуктивної площі). Решта цієї площі — монокліналь, обмежена з усіх боків тектонічними порушеннями з амплітудою 70–200 м. На Абазівському газоконденсатному родовищі осадовий чохол вивчений свердловинами до продуктивного горизонту С-9 (С1S2). Газоконденсатні поклади приурочені до пісковиків верхньосерпуховських відкладів нижнього карбону — горизонти С-2-3, С-5, С-6, С-9. Висота поверху газоносності становить бл. 1 тис. м, але в кожному із розвіданих блоків товщина продуктивної частини розрізу не перевищує 275 м.

Відклади продуктивних горизонтів фаціально мінливі за площею і заміщуються на ділянках структури в межах контурів газоносності непроникними породами. Характерна особливість геологічної будови продуктивних горизонтів родовища — багатопластовість, суттєва неоднорідність фільтраційно-ємнісних властивостей кожного з продуктивних горизонтів, що призводить до розбіжностей між проникними ділянками за розрізом, а також тектонічних порушень. Колекторами газу є піщано-алевролітові породи. Продуктивні пласти мають ефективну газонасичену товщину від 1,4 до 25,6 м. Фільтраційно-ємнісні властивості порід-колекторів низькі: пористість становить 8–15 %, проникність — 0,54–15×10–15 м².

Після 1988 на родовищі пробурено 9 експлуатаційних свердловин — оконтурено поклади горизонтів башкирського (Б-13), серпуховського (горизонти С-2-3, С-5а, С-5б, С-6) ярусів і встановлено продуктивність горизонтів С-9, С-6 (блок св. 24, 26) серпуховського ярусу.

2008 уточнено проект розробки Абазівського газоконденсатного родовища з огляду на останні геолого-промислові дані, зокрема, складну геологічну будову родовища: розміри, характер (тектоніку, літологію) границь покладів та їх розташування за площею, обсяги запасів вуглеводнів, значне коливання глибин залягання поверху газоносності в сусідніх тектонічних блоках.

На 2016 в експлуатаційному фонді Абазівського газоконденсатного родовища 14 свердловин завглибшки 4265–4810 м зі штучними вибоями 4234–4695 м. Більшість із них експлуатується понад 16 років. Абазівське газоконденсатне родовище перебуває на завершальній стадії розробки. Перспективи полягають у розробці більш глибоких його покладів (5–7 км).

Література

  1. Лещенко Л. З., Бура А. О., Письменний І. В. Особливості видобутку вуглеводнів з Абазівського газоконденсатного родовища, яке перебуває на завершальній стадії розробки // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія — Географія — Екологія. 2010. № 924. Вип. 33. С. 44–47.
  2. Матеріли Міжнародної науково-технічної конференції «Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази», 23–25 травня 2018 р. Івано-Франківськ, 2018. 367 с. URL: http://nung.edu.ua/files/files/event/zbirnyk_2018.pdf

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю:

Вергельська Н. В. Абазівське газоконденсатне родовище // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абазівське газоконденсатне родовище (дата звернення: 22.02.2019).