Існад

Існа́д [араб. إسناد‎ (Isnād) — відсилання, опертя] — в ісламській традиції — послідовний і безперервний ланцюг передавачів хадисів від безпосередніх очевидців події.

Традиція існаду у мусульман започаткована у 8 ст., від часів життя і діяльності учнів сподвижників Пророка Мухаммада. Набувала щобільшого значення разом зі згасанням першого-другого покоління мусульман — безпосередніх учасників подій, соратників Мухаммада, свідків його слів і дій (а відтак і формування віроповчальних, нормативно-правових, морально-практичних засад ісламу).

Існад містить послідовний перелік імен усіх осіб, які передавали один одному повідомлення про висловлювання, вчинки, погляди Пророка від безпосереднього самовидця події. Передує в хадисі власне тексту повідомлення (матн). При цьому праведність і авторитет передавачів має вагоме значення для оцінки достовірності того чи того хадису. З цією метою мусульманськими вченими розроблені детальні біографічні словники. Залежно від рівня довіри до передавачів розрізняють існад достовірний (сахіх), хороший (хасан) і слабкий (заіф).

Поступово дух існаду поширився на всю ісламську книжність, якій притаманні рясні покликання й цитати з метою переконати читача у правдивості, достовірності, надійності тверджень, їхній суголосності авторитетним судженням і поглядам. Принцип існаду став важливою особливістю мусульманської системи освіти.

Значущу роль існад відіграє і в суфізмі — ланцюг трансляції знань від учителя до учня є підґрунтям авторитетності суфійського шейха.

Сходознавці проводять паралелі методу існаду з юдейськими священними текстами, однак питання про запозиченість/автентичність існаду в ісламі лишається дискусійним. Відомо, що звичай перераховувати передавачів під час розповіді про минулі події (наприклад, про військові походи) сягає коріннями доісламської традиції.

Назагал практика існаду є потужним чинником традиціоналізму в ісламській культурі.

Література

  1. Juynboll G. H. A. Juynboll: Muslim Tradition: Studies in Chronology, Provenance and Authorship of Early Hadith. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 288 р. URL: https://archive.org/details/muslim-tradition-studies-in-chronology-provenance-and-authorship-of-early-hadith/mode/2up
  2. Існад // Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х. та ін. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства ; Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ; Видавництво Руслана Халікова, 2021. С. 204.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Існад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Існад (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
09.01.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶