Івент-аналіз, аналіз подієвих даних

Іве́нт-ана́ліз, подіє́вий ана́ліз, ана́ліз подіє́вих да́них (від англ. event — подія) — кількісний метод дослідження конкретних соціально-політичних ситуацій, змін у станах суспільної системи.

В основі івент-аналізу — доктрина, що будь-який соціально-політичний процес складається з первинних клітин-подій. Так, вибори, виступи, протестні акції, масові демонстрації, воєнні чи міжнародні конфлікти тощо при івент-аналізі розглядаються як події. Ці події вивчаються на матеріалах публічної інформації (повідомлень ЗМІ, заяв політичних лідерів, виступів державних діячів та ін.) у ракурсі: хто, що, про кого і коли мовить.

За допомогою івент-аналізу структурують складні соціально-політичні, міжнародні та інші процеси, встановлюють їхню динаміку, моделюють та прогнозують перебіг суспільних явищ, виявляють універсальні закономірності поведінки суб’єктів (акторів) суспільно-політичних відносин.

Основним розробником івент-аналізу вважають Ч. Маклелланда.

Історична довідка

У 1960-ті — у соціальних науках під впливом праць американського дослідника Ч. Тіллі сформувався інтерес до частотності та інтенсивності суспільних подій, у межах яких взаємодіють різні актори (див. Актор соціальний). Відтак джерела інформації стали обробляти таким чином, щоб чітко класифікувати акції та простежити їхню хронологічну послідовність. Ця методика отримала назву івент-аналізу.

1970–1980-ті — на основі методики івент-аналізу почали виникати спеціалізовані банки даних, перший з яких — інформаційний банк із вивчення проблем міжнародних конфліктів (банк Е. Азара).

У 1966–1978 івент-аналіз застосований у межах експертної системи WEIS (World Event/Interaction Survey — Світовий огляд подій та взаємодій). Систему створено під керівництвом Ч. Маклелланда для Держдепартаменту США. Оскільки WEIS — перший проект, виконаний на основі повного івент-аналізу, то Ч. Маклелланда вважають основним розробником цього методу.

Перші дослідження в США, які були виконані за допомогою івент-аналізу, визначали збіги періодів економічного спаду, масових заворушень та встановлювали причиново-наслідкові звʼязки; виявляли залежність між насильством стосовно афроамериканців із боку радикальних організацій та рівнем соціалізації афроамериканців у суспільно-політичній структурі Америки.

Характеристика

Галузі застосування

Івент-аналіз — метод із широкою сферою практичного застосування. Ним послуговуються дослідники різних спеціальностей: соціологи, політологи, економісти, міжнародні аналітики, медики, фахівці із соціальних комунікацій, психологи, криміналісти та ін. За його допомогою можна вивчати різноманітну соціальну проблематику: динаміку соціально-політичних подій, інтенсивність бізнес-комунікацій, тривалість безробіття чи фінансово-економічної кризи, імовірність виживання пацієнтів після операції на серці або хіміотерапії, закономірності навчання, виховання та міжнародного співробітництва, процеси міграції та тенденції туристичної мобільності, якість прийнятих політико-управлінських рішень, період між злочином і рецидивом тощо. При цьому івент-аналіз набуває модифікації.

Розвідки, виконані за допомогою івент-аналізу в різних галузях знань, різняться між собою за типом досліджуваних подій, числом соціальних акторів, часовими параметрами, джерелами інформації, географічними регіонами, системами класифікації даних тощо.

Найбільшу ефективність продемонстрував івент-аналіз у соціологічних і політологічних дослідженнях, зокрема, внутрішньої та зовнішньої, регіональної та культурної політики, динаміки регіональних і міжнародних відносин. Послуговуючись івент-аналізом, зокрема, виділяють етапи розвитку ситуації та оцінюють нову якість (або стан) соціально-політичного процесу як результат тих чи тих акцій учасників подій. При цьому можливо розробити багатоваріантні сценарії і підвищити точність прогнозів не тільки тактичного, а й стратегічного характеру.

Формування матеріалу

Традиційна інформаційна база івент-аналізу — повідомлення інформаційних агентств, дослідницьких центрів, державних установ, газет тощо. У цих джерелах відстежується інформація про певну суспільну подію: вибори, виступи, протестні акції, масові демонстрації, воєнні чи міжнародні конфлікти, соціально-економічні кризи, ухвалення важливих законодавчо-нормативних актів, прийняття ключових державно-політичних рішень тощо. При цьому суб’єктами соціально-політичних відносин здебільшого постають держави, соціальні та політичні інститути, суспільні рухи, політичні лідери.

Найбільш важливою для івент-аналізу є інформація про:

1) організаційно-структурні та процесуальні змінні (типи підрозділів, що приймають рішення; час, необхідний для виконання рішень);

2) обставини, за яких транслювалися повідомлення про події (статус промовця; комунікаційні канали, аудиторія, місце перебування);

3) характер поточних відносин між учасниками соціальної взаємодії (союзницький, нейтральний, ворожий);

4) структуру соціального чи географічного простору, де конкретна взаємодія відбувається;

5) непрямих учасників соціально-політичних подій;

6) проблемні галузі чи типи використовуваних ресурсів (дипломатичні, економічні, політичні, технологічні, військові);

7) інші суспільні події, що передували конкретній ситуації або пов’язані з нею певним чином.

Результативність івент-аналізу великою мірою залежить від повноти та якості зібраних даних.

Дослідницькі операції

Історично склалися два основні варіанти івент-аналізу:

Загальний (неспрямований) івент-аналіз: Дослідник, спираючись на емпіричні дані, доходить аналітичних висновків про подію, створює її теоретичну модель. При цьому наперед визначають тільки обʼєкт спостереження, але не елементи досліджуваного процесу (ситуації).

Цільовий (спрямований) івент-аналіз: Дослідження передбачає структурований збір інформації. На початку дослідження визначають, які саме елементи процесу (ситуації) слід вивчити — будують нормативну модель. У ході дослідження фактологічний матеріал збирають, спираючись на розроблену нормативну модель.

У сучасних дослідженнях ці протилежні підходи здебільшого поєднують.

Івент-аналіз — формалізований метод дослідження різних суспільних подій, процедура якого передбачає декілька послідовних етапів:

1) складання банку даних (або приєднання до існуючих банків даних);

2) розчленування інформаційного масиву на окремі одиниці спостереження;

3) кодування одиниць спостереження;

4) обробка даних за допомогою компʼютерної програми або вручну;

5) отримання даних та їх верифікація.

Узагальнення та інтерпретація результатів

Систематизація та обробка даних, отриманих на основі даного методу, здійснюється за такими опціями:

1) субʼєкт-ініціатор (хто);

2) сюжет, подія (що);

3) субʼєкт-мішень (про кого, щодо чого);

4) дата події (коли).

Систематизовані дані про різноманітні суспільні події зводяться в матричні таблиці, а потім ранжуються та вимірюються за допомогою комп’ютерних технологій. Подібний алгоритм дає змогу систематизувати інформацію та акумулювати її в бази даних. У ході інтерпретації даних важливо зважати на контекстні характеристики подієвої інформації.

За результатами івент-аналізу складають спеціальні звіти, в основі яких: 1) інформація про основні суспільно-політичні процеси; 2) дані щодо актуальної соціально-політичної ситуації; 3) рекомендації щодо реагування на певні події або необхідних заходів, спрямованих на попередження несприятливих подій.

Значення

Івент-аналіз — актуальний метод емпіричних соціально-політичних досліджень, який дає змогу віднайти об’єктивні тенденції та приховані від діючих суб’єктів цикли процесів. За даними досліджень, проведених шляхом івент-аналізу, будують багатоваріантні сценарії, виконують тактичне й стратегічне прогнозування розвитку суспільних подій, а відтак ухвалюють важливі державно-політичні рішення (зокрема, в таких установах, як Агенція з контролю над озброєннями і роззброєннями ООН, Державний департамент США, у багатьох міжнародних структурах, державних установах, наукових, політичних і громадських організаціях).

Результати, отримані за допомогою івент-аналізу, дають змогу зрозуміти:

1) що відбувається із суспільством загалом, з огляду на проаналізовані конкретні соціальні події;

2) які чинники і в яких ситуаціях впливають на перебіг і тривалість суспільних подій;

3) яку роль відіграють у суспільно важливих подіях ті чи ті соціальні актори.

Як і будь-яка прикладна методика, івент-аналіз має сильні та слабкі боки. Його переваги: висока міра обʼєктивності, надійність для прийняття практичних управлінських рішень. Висновки івент-аналізу є основою для розроблення прогнозів щодо ймовірності певних соціальних подій. Утім, якщо в дослідженні використовуються надто узагальнені, неповні дані або припущені помилки при кодуванні одиниць спостереження та опрацювання отриманих даних, результати можуть виявитися неточними. Крім того, івент-аналіз — доволі трудомістка дослідницька методика, що вимагає високого рівня кваліфікації та відповідної компетентності виконавців.

Література

  1. Цыганков П. А. Теория международных отношений. Москва : Гардарики, 2003. 590 с.
  2. Гилье Н., Гримен Х., Дублет Д. и др. Теория и методы в социальных науках / Пер. с англ. Москва : МГИМО-РОССПЕН, 2004. 288 с.
  3. Ахременко А. С. Политический анализ и прогнозирование. Москва : Гардарики, 2006. 333 с.
  4. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. 2-е изд. Москва : Смарт Бук, 2009. 651 с.
  5. Боришполец К. П. Методы политических исследований. 2-е изд. Москва : Аспект Пресс, 2010. 230 с.
  6. Gerner D. J., Schrodl Ph. A. Analyzing International Event Data: A Handbook of Computer-Based Techniques. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 51 p. URL: http://eventdata.parusanalytics.com/papers.dir/AIED.2012.ch2.pdf
  7. Туронок С. Г. Политический анализ и прогнозирование. Москва : Юрайт, 2017. 292 с.

Автор ВУЕ

М. В. Туленков

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Івент-аналіз, аналіз подієвих даних // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Івент-аналіз, аналіз подієвих даних (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
10.09.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ