Базельські угоди

Ба́зельські уго́ди (англ. Basel Accords) — загальна назва документів Базельського комітету з банківського нагляду. На 2021 прийнято такі документи-стандарти: Базель І, Базель ІІ і Базель ІІІ.

Характеристика

Базель І, офіційна назва «Міжнародна конвергенція вимірювання капіталу та стандартів капіталу» (англ. «International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards»; 1988), — стандарт, що заклав міжнародні основи банківського регулювання. Базель І спрямовано на обмеження кредитного ризику та можливих втрат банківських установ.

Документ ґрунтується на трьох положеннях:

  • капітал банку складається з основного та додаткового;
  • критерієм достатності капіталу банку є його спроможність покривати кредитний ризик;
  • співвідношення між капіталом банку та його активами, розмір яких скориговано на коефіцієнт кредитного ризику, не має бути менше ніж 8 %.

Базель ІІ, офіційна назва «Міжнародна конвергенція вимірювання капіталу та стандартів капіталу: переглянуті положення» (англ. «International Convergence Of Capital Measurement And Capital Standards: A Revised Framework»; 2004), — стандарт у галузі банківського регулювання. Метою прийняття документа є сприяння капіталізації банків, удосконалення систем управління банківськими ризиками й посилення стабільності банківської системи в цілому. Вимоги стандарту стосуються насамперед банків, які є активними учасниками міжнародного ринку.

Базель ІІ ґрунтується на трьох складниках:

  • мінімальні вимоги до достатності капіталу;
  • вдосконалення наглядового процесу з урахуванням ризиків;
  • всебічне розкриття інформації для підтримки ринкової дисципліни.

Базель ІІІ (англ. Third Basel Accord; 2010–2011) — стандарт, що містить рекомендації з банківського регулювання з урахуванням недоліків, виявлених після прийняття попередніх документів.

Передбачає напрями реформування нормативів регулювання фінансової стійкості банківських установ:

  • підвищення якості, прозорості та удосконалення структури банківського капіталу;
  • посилення покриття ризиків капіталом;
  • введення для банків показника левериджу;
  • стимулювання заходів щодо створення резервних запасів капіталу та зниження проциклічності банківської діяльності;
  • введення для транснаціональних банків показника мінімального рівня ліквідності.

Базельським комітетом з банківського нагляду 2017 опубліковано оновлений підсумковий пакет стандартів «Базель ІІІ: Завершення посткризових реформ» (англ. «Basel III: Finalising post-crisis reforms»).

Значення

Впровадження стандартів Базельського комітету є важливим для України. Воно сприятиме подоланню криз, допоможе Україні стати повноправним членом світової банківської системи. Завдяки виконанню норм Базельських угод має значно зменшитися кількість недобросовісних банків.

Джерела

  • International Convergence of Capital Measurement And Capital Standards: Basle Committee on Banking Supervision Document. Basle : Basle Committee on Banking Supervision, 1988. 30 p. URL: https://www.bis.org/publ/bcbs04a.pdf
  • Implementation of Basel standards: A report to G20 Leaders on Implementation of the Basel III Regulatory Reforms. Basel : Bank for International Settlements, 2014. 33 р. URL: http://www.bis.org/publ/bcbs260.htm

Література

  1. Онікієнко С. В. Базельські угоди: протиріччя регулювання // Економіка та держава. 2013. № 9. С. 29–31.
  2. Науменкова С. Базель І, ІІ, III: розвиток підходів для зміцнення регуляторної основи // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2015. № 12 (177). С. 39–47.
  3. Вербинська М. О. Базель III як реформа підходів до регулювання банківської системи // Вчені записки університету «КРОК». Серія: Економіка. 2017. Вип. 45. С. 43–48.

Автор ВУЕ

Т. В. Марена


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Марена Т. В. Базельські угоди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базельські угоди (дата звернення: 22.11.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.10.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶