Соціолінгвістика

Соціолінгвістика (від лат. societas – спільність і лінгвістика, соціальна лінгвістика) – міждисциплінарна галузь, що розвивається на межі мовознавства, соціології, соціальної психології, антропології, політології і етносоціології. Вивчає питання, пов’язані з соціальною природою мови, її суспільними функціями, роллю, яку відграє мова в житті суспільства, механізмом впливу соціальних чинників на мову. У сучасному розумінні соціолінгвістика охоплює як традиційні дослідження мовних варіантів у суспільстві, так і новітні напрями, зокрема цифрову соціолінгвістику, лінгвістичний ландшафт та критичну соціолінгвістику.

Виникнення терміна «соціолінгвістика» пов’язують з іменем американського вченого Г. Каррі, який уперше використав його в 1952 р. на позначення напряму в мовознавстві, головною метою якого було дослідження мови як соціального аспекту.

Основними питаннями соціолінгвістики є опис характеру взаємозв'язків між мовними і соціальними структурами; вивчення кореляції понять мова і нація; типологія мовних ситуацій, характеризованих розподілом соціальних функцій між різними мовами, територіальними і соціальними діалектами, стилями мови тощо, використовуваними тим чи тим колективом; функції мови в певному адміністративно-територіальному об’єднанні; соціальні аспекти багатомовності і диглосії; мовні комунікації; мовна політика; зв'язок і взаємодія мови і культури; передумови виникнення мовних конфліктів і способів їх нейтралізації; правове урегулювання національно-мовних відношень тощо.

Шляхом синтезу лінгвістичних і соціологічних процедур сформовані такі основні методи соціолінгвістики: метод масового обстеження носіїв мови (за допомогою спеціально розроблених опитувальників, усних інтерв’ю, фонетичних текстів, певних прийомів тестування тощо); методи статистичної обробки отриманого масового матеріалу, що доповнюють і розвивають відомі методики математичної статистики; методи запису спонтанного, непідготовленого мовлення, зокрема методи прихованого та включеного спостереження, з подальшим розшифруванням записів; методи комплексного аналізу усних текстів.

Виокремлюють такі напрями соціолінгвістики:

Синхронна соціолінгвістика вивчає відношення і процеси, пов’язані зі зв’язками між мовою та суспільством;
Діахронна соціолінгвістика – розвиток мови у зв'язку з розвитком суспільства, тобто аналіз історії мови крізь призму історії суспільства, яке послуговується цією мовою, його соціально-економічних і культурних змін, що репрезентують еволюцію цього суспільства, його інститутів.
Макросоціолінгвістика вивчає масштабні процеси та відношення в мові, зумовлені соціальними чинниками. Ці процеси та відношення можуть характеризувати суспільство загалом або значні групи людей – великий регіон чи значний соціальний прошарок, виокремлений за ознакою освіти, віку тощо, етнос, етнічну групу.
Мікросоціолінгвістика досліджує ці процеси крізь призму окремої людини або невеликої соціальної групи.
Теоретична соціолінгвістика напрацьовує загальні проблеми відношення між мовою і суспільством, зокрема описує соціальну зумовленість мови в різних сферах спілкування, взаємодію і взаємовплив мов в умовах їхнього функціонування в одному соціумі, обґрунтовує динаміку розвитку певних проміжних мовних утворень – інтердіалекту, суржику.
Експериментальна соціолінгвістика перевіряє теоретичні гіпотези, зокрема мовленнєву поведінку людей чи соціальних груп мовного суспільства.
Прикладна соціолінгвістика в першу чергу зосереджена на питаннях навчання рідної та іноземної мов з урахуванням соціальних обставин мовного спілкування на мові навчання; напрацювання практичних заходів, що є основою державної мовної політики тощо. Структурна соціолінгвістика вивчає відношення між соціальною структурою суспільства та соціальною диференціацією мови, що обслуговує це суспільство.
Функційна соціолінгвістика вивчає процеси функціонування мови та зміни у функційних властивостях мовних одиниць залежно від соціальних чинників або в контексті тих чи тих соціальних феноменів.

Сучасна соціолінгвістика охоплює низку нових напрямів, що відображають глобальні соціальні, технологічні та політичні зміни. Критична соціолінгвістика досліджує взаємозв’язок між мовою, владою та ідеологією, розглядаючи, як мовні політики можуть сприяти або протидіяти соціальній нерівності. Соціолінгвістика цифрового середовища вивчає особливості мовного спілкування в інтернеті, зокрема в соціальних мережах, онлайн-чатах і блогах, аналізуючи нові форми письма, лексичні зміни та емоційну експресивність. Лінгвістичний ландшафт досліджує, як використання мов у публічному просторі (написи, вивіски, дорожні знаки тощо) відображає мовну політику, соціальні трансформації та динаміку багатомовності в суспільстві. Окремим напрямом є соціолінгвістика міграції, яка аналізує мовну адаптацію мігрантів, мовні ідентичності та мовні практики в умовах транслокальних спільнот. Розвиток цих напрямів засвідчує про розширення предметного поля соціолінгвістики та її інтеграцію з іншими дисциплінами.

Питання історії розвитку української соціолінгвістики висвітлено в працях Л. Масенко, Г. Мацюк, С. Соколової, О. Ткаченка, І. Фаріон та ін. Етап становлення власне-української соціолінгвістики пов’язують із працями О. Потебні, М. Драгоманова, І. Франка та ін., які торкалися проблеми взаємодії мови і суспільства. Ідеї цих вчених набули подальшого розвитку в працях М. Гладкого, О. Курило, І. Огієнка, О. Синявського, В. Сімовича, М. Сулими та ін. Період новітньої соціолінгвістики репрезентований працями таких вчених: Л. Масенко, Б. Ажнюк, Л. Ставицька, С. Соколова, Г. Мацюк, В. Труб, М. Вінтонів, М. Бойко, О. Данилевська, Н. Матвеєва, І. Ренчка, О. Шевчук-Клюжева та ін. Сучасній соціолінгвістиці притаманна увага до мовця як до одного з основних чинників, що впливає на варіювання мовлення, до впорядкування термінологічного апарату соціолінгвістики на власне-українському мовному ґрунті, дослідження мовної ситуації в окремих регіонах України, спрямованість до експериментальної перевірки гіпотез, зокрема широке використання кількісно-статистичного аналізу конкретних даних.

Література

Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики. Київ : Києво-Могилянська академія, 2010. 243 с.
Масенко, Л. Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 163 с.
Матвеєва Н. Двомовність у сучасному комунікативному просторі Києва: монографія. Київ : Києво-Могилянська академія, 2022. 158 с.
Мацюк Г.П. Етапи розвитку української соціолінгвістичної традиції. Соціолінгвістичні студії. За заг. ред. Л. О. Ставицької. Київ, 2010. С. 17 – 22.
Мовна політика та мовна ситуація в Україні : аналіз і рекомендації / за ред. Юліане Бестерс-Дільґер . – 2-ге вид. – Київ: Києво-Могилян. акад., 2010. – 363 c.
Ренчка І. Лексикон тоталітаризму. Київ : Кліо, 2018. 232 с.
Соколова С. Мовна ситуація в школах України. Українська мова. 2018. № 3. С. 3–27.
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали / Упорядн.: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька; За ред. Л. Масенко. Київ. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. 399 с.
Шумарова, Н. П. Мовна компетенція особистості в ситуації білінгвізму. Київ : Видавничий центр КДЛУ. 2000. 284 с.
Androutsopoulos J. Introduction: Sociolinguistics and Computer-Mediated Communication. Journal of Sociolinguistics. 2006. 10(4). P. 419–438.
Blommaert J. The Sociolinguistics of Globalization. Cambridge University
Press, 2010. 230 p.
Fishman, J. A. The Sociology of Language: An Interdisciplinary Social Science Approach to Language in Society. Rowley: Newbury House, 1972. 250 p.
Heller M (ed.). Bilingualism: A Social Approach. Palgrave Macmillan, 2007. 362 р.
Linguistic Landscape: A New Approach to Multilingualism. Front Cover. Durk Gorter. Multilingual Matters, 2006. 89 p.
Pavlenko A., Blackledge A. Negotiation of Identity in Multilingual Contexts. Multilingual Matters, 2004. 349 p.
Vintoniv M., Boiko M. Language Situation of Higher Education in the Donetsk Region at the Beginning of the Twenty-First Century Mundo Eslavo (19). 2021. P. 61-75.

Автор ВУЕ

М. О. Вінтонів

Покликання на цю статтю: Соціолінгвістика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Соціолінгвістика (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.02.2025