Мулонакопичувач

Мулонакопи́чувач — гідротехнічна споруда, штучно створений ставок для накопичення та відстоювання відходів флотації та високозольних тонкодисперсних мулів, шламових відходів буріння і одержання проясненої води, що повертається в технологічний процес для повторного використання.

У збагаченні корисних копалин

Мулонакопичувач споруджуються за межами території збагачувальної фабрики, переважно з використанням природних заглиблень рельєфу.

Контури мулонакопичувача огороджуються валом та греблею з боку, протилежного надходженню мулів. Ложе ущільнюється і, при необхідності, вкривається водонепроникним шаром для виключення дренажу мулів до ґрунтових водоносних шарів. Обвалування та греблю насипають шарами з глинистого ґрунту, який зволожується та ущільнюється. Схили зміцнюються плитами або ін. способом. Водозабір проясненої води облаштовується в кінці протилежному завантаженню мулонакопичувача.

Навколо мулонакопичувача споруджуються дамби та відвідні канали для захисту від дощових та паводкових вод.

Хвостосховище — це гідротехнічна споруда, комплекс спеціальних споруд та обладнання, які призначені для складування або захоронення радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин. На гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) з видобутої руди отримують концентрат, а відходи переробки переміщують у хвостосховища. Хвости надходять у вигляді пульпи (пісок, вода).

Здебільшого хвостосховище відгороджується дамбою, яка намивається з хвостів і додатково зміцнюється. У хвостосховищі відбувається процес поступового осідання твердої фази хвостів, іноді за допомогою спеціально додавання реагентів — коагулянтів та флокулянтів. Відстояна вода піддається очищенню та скидається у локальні водойми або повертається на збагачувальну фабрику або копальню для технологічних потреб. Розрізняють рівнинні, яружні, заплавні, кар'єрні, шахтні хвостосховища.

У бурінні

Шламовий амбар — сховище-накопичувач для шламових відходів буріння й експлуатації свердловин. Амбар використовується для накопичення відпрацьованої промивальної рідини, видаленої породи та бурових стічних вод. Як правило, амбар обладнують природним або штучним протифільтраційним екраном.

Використання та екологія

Накопичені технологічні відходи є потенційним великотоннажним джерелом вторинної сировини (техногенні родовища). Сьогодні є технології, що дозволяють переробляти компоненти відходів, зокрема вугільні шлами.

Старі хвостосховища, виконані без урахування фільтрації та інших факторів, нерідко стають джерелом екологічної небезпеки, в тому числі, джерелом забруднення ґрунтових вод і атмосфери.

Література

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
2. Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О. та ін. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин. Київ : Ліра-К, 2020. 634 с.

Автор

В. С. Білецький

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2024