Бреїла

Бреї́ла (Браї́ла, Бреї́лов; рум. Brăila, болг. Браила, тур. Ibrail), центр однойменного повіту в Румунії. Місто розташоване на лівому березі Дунаю. Згідно з переписом 2011 року, опублікованим Національним інститутом статистики, населення міста становило 180 302 мешканці, місто є 11-м найбільшим міським центром у країні за кількістю жителів. Бреїла є домом для Південно-Східного регіонального агентства розвитку. У Бреїлі діє старообрядна Російська православна церква. На рівнині Бреїлей ми маємо справу з безліччю топонімів, які складаються з румунських слів, зрозумілих усім, а також стародавніх автохтонних топонімів, або наданих іншими народами, які проходили через регіон. Що стосується назви Бреїла, то це явний топонім автохтонного походження з усіма більш-менш навмисними плутанинами, які поширювалися в певні періоди. Воно походить від топоніма, подібного до південно-дунайських фракійських топонімів, таких як Bragylor-Bragiola, у якому gi перетворюється на i; Так ми дійшли до власних імен, насамперед Brăila, схожих на Chitilă-Chitila, Bănilă-Bănila. Це типово румунське ім'я, яке було задокументовано з Середньовіччя як особисте ім'я. У деяких роботах згадуються грецькі мовні форми Proilaba, слов'янські – Proilava, турецькі – Ibraila та інші форми, як Brilaga або Braylaum. Старі історики приписують назву індоєвропейського походження, що означає вертикальну вершину з чітким посиланням на географічне положення міста, точніше на високий берег, тобто вершину, або вертикальний схил, який впадає в очі, коли мандрівник, який прямував із Галаца по Дунаю, звідси інше існуюче ім’я «Piscul Brăilei», дане місту в минулому. Муніципалітет Бреїла є центром однойменного повіту, який розташований на південному сході Румунії, на Румунській рівнині і яка простягається на 4765,8 км2. Місто Бреїла є одним з найбільших Румунських портів, розташоване в 200 км. на північний схід від Бухареста. Сусідні округи: Галац (північ), Вранча (північний захід), Бузеу (захід), Яломица (південь); Констанца (південний схід) і Тулча (схід). На північному кордоні повіту Бреїла протікає річка Сірет, а в південній частині розташована рівнина Бареганулуй. На захід є невелика частина рівнини Бузеулуй, а на схід лежить Великий острів Брайлей. Місто Бреїла має площу 4392 га. і складається з 3 зон загальною площею 3444,46 га. Рельєф рівнинний, характеризується однорідністю, характерною для низинних районів країни, позбавлений складчастості. Клімат цієї місцевості помірно-континентальний, із середньою температурою 110 С, сухе літо з жарким сонцем і морозними зимами. Рослинний і тваринний світ властивий рівнинному рельєфу. Степ, який раніше простягався без кордонів, перетворений на сільськогосподарські землі. Гідрографічна мережа Бреїли складається в основному з річки Дунай разом з її рукавами: Măcin (96 км.), Cremenea (70 км.) і Vâlciu (40 км.), а також річки Сірет (47 км.), Buzău (141 км.) і Călmătui (70 км.). Повіт Бреїла всіяний озерами, також характерними для рівнинної території. Найпопулярніше серед них о. Сарат, відоме та відвідуване завдяки своїм бальнеотерапевтичним якостям мінералізованої води і сапропелевих грязей. Озера Câineni та Movila Miresii за часом належать до одного типу. Бреїла – старе поселення на лівому березі Дунаю, яке фігурує під назвою «Drinago» в старому іспанському географічному та подорожньому описі «Libro del conoscimiento» (1350), а також на кількох картах Каталонії (Angellino de Dalorto, 1325). - 1330 і Angellino Dulsert, 1339). Згадується як Бреїла в 1368 році в привілеї на транспорт і торгівлю, наданому брашовським купцям. Місто було окуповане турками в 1538-1540 рр., з 1554 р. до кінця російсько-турецької війни 1828-1829 рр., в цей час воно називається Ібраїл. У 15 ст. назва Бреїла згадується у формі Breil у згадці про канцелярію воєводи «Ttibor din Transilvania». Розквіт міста припав на початок 20 ст., коли воно було важливим портом в'їзду-виїзду для товарів з Румунії. Він доступний для малих і середніх морських суден. Порт Бреїла є одним з найбільших румунських річково-морських портів. Розташований у місті Бреїла на Дунаї. Порт є важливим джерелом доходу для міста, оскільки тут працює багато великих міжнародних компаній. Дослідження виникнення Бреїли показує, що регіон був заселений з незапам'ятних часів. Є численні археологічні залишки, що підтверджують присутність неолітичної людини 5000 років до н.е., у Бреїлі, життя продовжувалося в бронзовому віці, потім сильне гетське поселення було засвідчено між 4-м і 3-м ст. до н.е. розташоване на високій терасі Дунаю і підтримувало зв'язки з греками - від Евксинського мосту до Еллади. У нашу еру відкриття засвідчують присутність цивілізації Сантана-де-Муреш, продовженням якої є середньовічне поселення 10-11 ст. Торговий привілей для жителів Брашова, наданий Владиславом Влайку 20 січня 1368 року, засвідчує Бреїлу як важливе поселення Валахії. У 1463 році візантійський хроніст Лаон Халкоконділ охарактеризував Бреїлу як «місто даків, де вони ведуть більшу торгівлю, ніж у всіх містах країни». Щодо оповідних джерел, літописів, хронік, розповідей мандрівників, описів земель, поселень, звичаїв тощо, слід згадати дві хроніки. У першому джерелі Бреїла згадується у зв’язку з самим заснуванням Валахії. Баленська хроніка, хоча й використовує стару хроніку, написану за часів Матея Басараба, яку також використовував Кантакузін, лише згадує, що вони почали вести переговори та виправляти свою країну з повітами, з суддями, що розширюється до Дунаю і до Сірету. На початку епохи румуно-слов'янського співжиття, а саме в 681 році, Візантійська імперія, яка воювала зі слов'янами, покликала на допомогу аварів. Вони, маючи центр своєї сили також у Паннонії, подібно до гунів, не атакують безпосередньо із заходу, а спочатку переходять Дунай на правому березі у Вімінаціумі в районі сучасного Белграда, а потім йдуть зі своєю армією вздовж узбережжя річки до регіону Бреїли, де їх знову зустрічає на лівому березі імперський флот. З нагоди цієї експедиції візантійські джерела стверджують, що земля ліворуч від Дунаю, де жили слов'яни, була дуже багатою, повною здобичі з провінцій на південь від річки. Це твердження має для нас особливий інтерес, оскільки воно стосується всієї Карпато-Дунайської території, отже, і її східної частини, до території Бреїли. Населення регіону Бреїла, археологічно засвідчене з 4-го століття, не зникає, а розвивається, що засвідчено археологічними відкриттями, які доводять безперервність існування місцевого населення на місці Бреїли в 5-12 ст. У цей період популяція знаходиться в проміжному регіоні між Чискань і Балдовінешть, тобто на місці Бреїли та Бреїлиці. Кількість жителів цього регіону зростає разом із їхнім добробутом. Активно торгуючи рибою, продаючи її візантійцям за золоті монети, відправляючи її на колісницях як до Мунтенії, так і до Молдавії, а ще далі до Польщі, ці жителі мають прибуток, який стає все більшим, а їхня кількість збільшується за рахунок тих, хто приїжджає сюди оселитися, приваблений прибутком. Старе рибальське село перетворюється на ярмарок, на селище міського типу. Цьому перетворенню великою мірою сприяв порт, сюди прибувають кораблі, які привозять іноземні продукти та товари, які продають тубільцям, купуючи місцеві продукти. Судячи з того, як Бреїла згадується в 14 ст., під час правління Влайку Воде, ми вважаємо, що трансформація відбулася задовго до цього. Коли Бреїла згадується в молдавських хроніках або у відомих досі гірських документах, вона ніколи не називається фортецею. Документ від 30 жовтня 1540 року ясно показує, що турки, зайнявши місто того року, почали будувати фортецю, обнесену муром, з чого випливає, що такої фортеці раніше не було. В історіографії захоплення міста турками викликають суперечки, польський звіт 1540 року показує, що: «турки, захопивши велике і могутнє місто, а саме Бреїлу, підпорядкували його своїй владі і почали будувати фортецю-стіну. Звідси випливає, що окупація міста відбулася між червнем 1539 року та 30 жовтня 1540 року, а не протягом 1538 року під час кампанії султана Сулеймана. Зайнявши цей порт, турки не змінили його назви, як це сталося з Тігіною, яка стала Бендерами, і Білою Цитаделлю, яка стала Аккерманом, а задовольнилися вимовою відповідно до духу своєї мови, додавши префікс «і». І так само, як із засвідченого в літописах і документах молдавського Сміла зробили Ісмаїл, а з Бреїла зробили Ібреїлу. Під такою назвою воно фігурує в документах Османської імперії; нею також користуватимуться іноземці, які прибувають сюди; Бреїла також була відома під цією назвою в дипломатичних звітах до 19 ст., через десятиліття після того, як місто знову потрапило під політичне правління Румунії. Фактором, який найбільше сприяв розвитку Бреїли після 1829 року, була свобода торгівлі на Дунаї та на морі, передбачена однією зі статей Адріанопольського договору. Ця свобода означала, що товари Бреїли, насамперед зерно, продукти тваринного походження, сіль, можуть продаватися будь-кому, а саме тим, хто пропонує найкращі ціни. Відтепер припиняється турецька монополія, зобов'язання постачати Османську імперію, особливо її столицю та армію. Результатом цього комерційного руху є постійно зростаючий розвиток порту та міста Бреїла. Це також помічають іноземці: французький консул Міно наголошує 18 вересня 1834 року «становище цих двох портів, значення яких, особливо Бреїли, зростає з кожним днем і які мають тенденцію до швидкого розвитку. Організація міста Бреїла була такою, як зазвичай передбачена для міст Органічним регламентом. Керівний орган називався «магістрат» і складався з чотирьох «членів», один з яких був президентом, інший — скарбником, а також члени - полковник Йоан Матаче Парасківеску та Григоре Ахтару. Той факт, що Бреїла мала таких здібних керівників, як Слетіняну та полковник Якобсон, іноземного походження, але які повністю ототожнювали себе з інтересами та потребами міста, робить розвиток міста та порту особливо швидким у період 1830-1848 років. Кількість суден, що прибувають до Бреїли, починає перевищувати кількість суден у Галаці. Якщо у 1831 р. до останнього прибуло 185 кораблів порівняно з 111-ма в Бреїлі, то в 1832 р. співвідношення змінюється від 186 до 486. Француз Буа ле Конт зауважив у 1834 р., що якщо Галац як поселення більший за Браїлу, то остання швидша. Періодично місто окуповували Валеранд де Ваврін (1445 р.), Штефан чел Маре, який спалив його в 1470 р., і Йоан Воде чел Кумпліт (1574 р.). У 1595 році Бреїла була звільнена від турків військами Міхая Вітязу. Цей воєвода будує в місті церкву на честь Святого Миколая. Слідом за ним прийшов Міхня III, який у 1658 році напав на османський гарнізон у Бреїлі. Проміжок 1711 - 1812 років означає століття воєн між російсько-турецькими та австрійськими військами за румунські землі. На шляху лиходійства Бреїлу завжди руйнують спалюють і відбудовують. Епоха завершується Адріанопольським миром (2 вересня (за старим стилем) 1829 р.), коли Бреїла повертається до Валахії майже через три століття. Період, що почався з 19 століття, був процвітаючим для міста, яке побачило багато змін і досягнень: бруківка та ліхтарі на вулицях, аптеки, метеостанція, військовий госпіталь, набуття статусу міста порто-франко в 1836 році, Бельведер парку, заснування друкарень, банку, казарм і театру, відкриття жіночої школи, гімназії та будівництво доків, залізниць і кількох заводів. У 1864 році Янке Раллі, багатий грецький судновласник, урочисто відкриває Театр Ралі, на сцені якого співатимуть великі імена європейської класичної музики, такі як: Аделіна Патті, Б’янка Б’янкіні, Сара Бернхардт, Ернесто Россі, Шаляпін, Джордже Енеску, Харіклея Даркле, Марія Філотті та знаменитий баритон Петре Штефенеску Гоанге. У 1888 році тут вперше в країні був застосований залізобетон. У перший рік нового століття з’явилися трамвай і електрична лампочка. Потужно розвивається освіта і культура банківської системи, що підтримувались процвітаючою торгівлею. У 1915 році в Бреїлі відбулися збори Національної культурної ліги під лозунгом: «З Австрією ні за що!». В них брали участь: Васіле Лукачіу, Ніколає Філіпеску, Барбу Штефанеску Делавранча та Октавіан Гога. Після окупації Першої світової війни в 1927 році було закладено фундамент Палацу сільського господарства, а через три роки населення міста досягло 68310 мешканців. У цей період ціни на зернові в Європі встановлювалися в Бреїлі на сільськогосподарській біржі. Відповідно до перепису населення, проведеного в 2011 році, населення міста Бреїла становить 180 302 ос., що менше порівняно з попереднім переписом 2002 року, коли було зареєстровано 216 292 мешканця. Більшість жителів - румуни (90,16%). Основними меншинами є роми (1,12%) і росіяни-старовіри (1,07%). Для 7,31% населення етнічна приналежність невідома. З релігійної точки зору більшість жителів є православними (90,59%). Для 7,32% населення релігійна приналежність невідома.

З незапам'ятних часів жителі Бреїли займалися землеробством, тваринництвом і рибальством на західному березі Дунаю. Вітрильник , герб міста Бреїла, був символом торгівлі, основного заняття жителів цієї місцевості. У 1836 році Бреїла була оголошена вільним портом. Тут засновано першу Палату комерційного арбітражу (1836р.), хлібну та товарну біржу (1882р.).), у Бреїлі було відкрито Комерційний суд і Комерційний банк. Завдяки процвітаючому економічному життю Бреїла стала одним із найважливіших комерційних центрів Румунії. Процвітаюча торгівля та промисловий розвиток протягом 18-го та початку 19-го ст. позначили історію Бреїли. У 1911 році, році максимальної комерційної активності, торгівля Бреїли становила 22% румунської торгівлі та 20% імпорту. Цей розвиток означав: парові млини, макаронну фабрику, верф (1864р.), пивоварню (1872р.) і доки (1883р.). Перші іноземні інвестиції в Бреїлу були зроблені в 1924 році - Франко-Румунське товариство. Після, досягнувши свого піку в 1937 році 12-й Генеральний конгрес Союзу румунських міст відбувається в Бреїлі, між 1941 і 1944 роками, під час Другої світової війни імпорт і експорт Бреїли різко впав. Історія винесе вирок, який не змусить себе чекати для історії Бреїли в період між двома війнами: 23 серпня 1944 року – 22 грудня 1989 року . У період до революції 1989 року наголос робився на форсованій індустріалізації економіки Бреїли, всередині румунської економіки загалом. Крім розвитку діючих підприємств, були введені в дію Чисканський хіміко-целюлозно-паперовий комбінат і ТЕЦ. Після 1990 року відчутні результати надто амбітного, невиправданого та непропорційного розвитку галузі. Багато промислових об’єктів повністю або частково зачинили свої двері. Це призвело до більш вираженого, ніж на національному рівні, знецінення рівня життя та ступеня розвитку міста. У місті Бреїла є два кінотеатри, 3D Luna та Cinema City, які відкрили 4-й кінотеатр 4DX у Румунії, а також міжнародний фаст-фуд KFC у торговому центрі Brăila. Також в Brăila Mall є такі магазини, як: Hervis , Deichmann , Bershka , H&M та багато інших. У Бреїлі є залізнична станція на лінії Бухарест–Галац . Залізничний вокзал у місті був відкритий у 1872 році разом із цією лінією. У минулому залізнична станція Браїла обслуговувала доставку вантажів з деревиною, зерном, вугіллям і текстильними виробами по всій країні. Лише 3 лінії є пасажирськими, а ще 9 використовуються для перевезення вантажів. Через місто проходить європейська дорога E87, яка з’єднує Тулчу та Констанцу з Бреїлою. Три автостанції національного значення розташовані в місті, поблизу залізничного вокзалу, і мають маршрути в різні міста країни: Констанцу, Бухарест, Ясси, Галац, Брашов, Сібіу, Тімішоару, Клуж. Місто також має три автобусні станції регіонального значення. Найближчими міжнародними аеропортами є: Міжнародний аеропорт Анрі Коанда в Отопень, що за 200 км., і Міжнародний аеропорт Михайла Когелнічану , що в повіті Констанца, що за 130 км. 16 травня 2009 року в комуні Вадень було урочисто відкрито перший приватний аеродром в окрузі Бреіла , який також являється єдиним аеродромом такого типу в районах Бреїли, Галацу і Вранчі . У майбутньому планується будівництво міжнародного аеропорту в Кантемірському столичному районі, який буде співвласником міста Галац. У Бреїлі є 17 регулярних автобусних маршрутів, які сполучають житлові райони з основними промисловими районами, центром міста та залізничним вокзалом. У місті та прилеглих містах працює кілька компаній таксі, які мають ліцензію мерії. Також у Бреїлі є 4 регулярні трамвайні лінії, які з’єднують курорт Lacul Sărat з містом та іншими житловими та промисловими районами. Бреїла – одне з перших міст Румунії з електричним трамваєм, перший такий транспортний засіб було введено в експлуатацію в 1897 році. Водний транспорт був важливим у Бреїлі, будучи одним із найдавніших способів перевезення вантажів і людей вздовж Дунаю . Річковий вокзал у Брейлі існує з 1904 року. До 1995 року він був центром діяльності порту Бреїла. Наразі порт Бреїла перевозить не людей, а лише вантажі, а будівля річкового вокзалу стала приватною власністю. Будівництво порту на Дунаї почалося в 1886 році під керівництвом інженера Ангела Саліньї. Нарешті, в результаті спеціальних інженерних досліджень було створено басейн площею 6 га. У другій половині 20 ст. було зроблено багато інвестицій, які збільшили пропускну спроможність порту Бреїла. Зараз порт Браїла є одним з найбільших румунських річково-морських портів. У 44 адміністративно-територіальних одиницях повіту Бреїла (муніципалітет Браїла, міста Янка, Феурей, Інсурашей і 40 комун) є 388 освітніх закладів, які включають 185 дитячих садків, 170 початкових і середніх шкіл, 23 шкільні групи та теоретичні середні школи, 4 гуртки для дітей та студентів, 4 дитячі будинки та 2 допоміжні школи. Ці навчальні підрозділи включають 2355 аудиторій, лабораторій і шкільних кабінетів, де навчається близько 72810 учнів, під керівництвом 4710 викладачів. Є також 13 професійно-технічних училищ для учнів, 5 спеціальних і вищих шкіл для майстрів і вищий навчальний заклад. У 1817 році була урочисто відкрита перша в місті сертифікована школа «Василе Даскалул». У 1832 р., поряд з установами державної адміністрації, почала свою діяльність Народна школа вчителів, оплачуваних державою, а в 1861 р. була створена жіноча школа. У 1906 році в Бреїлі було 33 школи (18 державних початкових шкіл, 12 конфесійних початкових шкіл, гімназія, професійна школа, професійна школа для дівчат). Як доказ рівня розвитку місцевої освіти в 1918 році в Бухаресті було відкрито Бреїльський студентський гуртожиток, перший у своєму роді в країні. У 1864 році Янке Раллі, багатий грецький судновласник, урочисто відкрив Театр Ралі в Браїлі, який став однією з найважливіших сцен у Румунії у 1883 р. виникло музичне товариство «Ліра», яке з часом розгорнуло активну діяльність, визнане на національному та міжнародному рівнях. У Бреїлі є: 9 спортивних клубів, 74 спортивні товариства, 2 відділення олімпійського рівня (плавання та веслування на байдарках-каное), 6 секцій міжнародного рівня (бокс, веслування на байдарках-каное, мотоспорт, важка атлетика, футбол та волейбол), 36 розділів на національному рівні, 17 команд у національних дивізіонах (Національна ліга, дивізіон C і юніорський дивізіон).На рівні округу Бреїла створено 7 асоціацій округу для спортивних галузей: AJ Football, AJ Handball, AJ Chess, AJ Go. AJ волейбол, AJ Спорт для всіх, AJ легка атлетика. Спортивну діяльність забезпечують 85 тренерів, інструкторів та 421 суддів. У Спортивному реєстрі на кінець 2007 року було зареєстровано 60 спортивних структур із статусом юридичної особи, з яких 40 як активні структури (включаючи окружні галузеві асоціації) і 95 без статусу юридичної особи, з яких 34 шкільні спортивні асоціації та 61 з інших видів спорту. Нині тут функціонує 45 спортивних баз, 8 з яких мають можливість проводити міжнародні змагання. В місті існують такі релігійні обʼєкти як: Церква «Святого Миколая» (1860-1865) – Бреїла, Грецька церква; Церква «Успіння Богородиці»; Нині розписана церква «Святих Архангелів», яка є однією з небагатьох церков, де випробувані візантійські канони іконопису; церква «Святого Миколая»; церква «Святого великомученика Георгія»; церква «Святого пророка Іллі»; Церква «Святих імператорів Костянтина і Єлени та священномученика Хараламбія»; Церква «Святого великомученика Димитрія»; церква «Святого Спиридона»; Церква «Святої Трійці і Святого Антонія Великого»; церква «Святої Параскиви»; Собор «Різдва Господнього». Також в місті є низка музеїв: Меморіальний будинок Панаїта Істраті, розташований на території Громадського саду, Музей Бреїла, Театр «Марія Філотті», Бреїла, Художні галереї Емілії Думітреску, Меморіальний будинок Перпесіція, Художній відділ Музею міста Бреїла, Секція природничих наук Музею міста Бреїла. Також слід наголосити на ряді проблем муніципалітету Бреїла: погані житлові умови, відсутність чистоти та проблеми з вивозом сміття, відсутність дитячих майданчиків, неписемність і низький рівень освіти дорослих мешканців міста, мала кількість офіційних робочих місць, велика кількість дітей які не відвідують заклади освіти що веде за собою низбкий рівень грамотності, обмежений доступ до медичних послуг всіх верств населення, зменшення доступу дітей до соціального захисту та соціальних послуг, високий рівень злочинності.

Література

Cărți despre Brăila Arhivat în 9 mai 2013, la Wayback Machine., Biblioteca județeană Brăila.;
Brăila. Kilometru 10. Zonă de tip ghetou într-o fostă colonie de muncitori https://documents1.worldbank.org/curated/fr/145521468294310878/pdf/882450WP0v50P100Pilot050Braila0KM10.pdf.;
Brăila. Municipiu din județul Brăila, România https://ro.wikipedia.org/wiki/Br%C4%83ila

Автор

С. Д. Брик

Покликання на цю статтю: Бреїла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Бреїла (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.09.2025