Брашов

Брашо́в (нім. Kronstadt, угор. Brassó, лат. лат. Corona, Brassovia, саксонським діалектом Kruhnen), місто-центр однойменного повіту в Трансільванії, Румунія, що складається зі складових населених пунктів Брашов і Пояна Брашов. За даними перепису 2011 року, населення становить 253 200 осіб. Покровителькою міста вважається Діва Марія. Брашов є найважливішим містом у Центральному регіоні Румунії. Брашов – це румунсько-слов’янська назва. У праці 1933 р. Ніколає Драгану заявив, що назва Брашов була дуже поширена в країні: в комуні Ілені, в комуні Родж у повіті Тіміш у 15 ст. У повіті Нямц був ліс і гідронім Брашова. Біля Васлуя була долина і село Брашовіце. Біля Бузеу було Джерело Брашова і Пояна Брашовулуй. Біля Яломіці був топонім Брашовіца. Ніколає Драгану приписував топоніму слов’янську (старослов’янську) етимологію, засновану на власній назві Brașa (Brasevo – Sârbo-Muntenegreanâ та Braskov, Brastice Ceho-Bohemia). Професор Павел Біндер у дослідженні 1964 р. пояснює, що дві назви, Корона та Брашов, збігаються в часі: Корона позначала цитадель, а Брашов – околиці. Ці заяви викликали відповідь Александру Сурду, який вважає, що топонім Брашов є таким самим, як топонім Брашовської цитаделі. Інші дослідники утворюють назву від фортеці Брашов на Тимпі, ідея була запропонована в 1874 р. Ф. Філіппі та відновлена в 1928 р. Г. Трейбером і Е. Єкеліусом. Вони стверджували, що Брашов спочатку розташовувався у цитаделі на Тимпі, звідки пізніше перемістився до поселення в долині. Етимологічно вони вважали ім'я Barasu похідним від старослов'янського «бараш», що означає «фортеця» або «правда». Однак у 1929 р. Ґ. Кіш спробував нове утворення двох топонімів, Corona та Brașov, після роботи Ф. Філіппі: krun, що означало б «ялівець» або «ялиця», звідси назва Brașeu або Bra(d)șeor. За словами історика Томаса Наглера, назва Брашов походить від слов’янського, що означає ялівець. Сакси перейняли цю назву, переклавши його на середньовічну німецьку мову як Krane, назва, яка з часом стала Krone, що призвело до назви Kronstadt. Згідно з іншою гіпотезою Брашов, угорською Brasso походить від татарського Bara-su і означає «каламутна вода». Fluvium Brassou засвідчено в документі 1360 р. Навіть літописець Раду Темпя заявив, що «Брашов був названий на честь річки під назвою Брашовія». Однак Павел Біндер стверджує, що ця річка розташовувалась в Сара-Барсеї, а не біля підніжжя Тимпи, ймовірно, річка Гімбав. Однак, здається, річка, про яку йде мова, є нічим іншим, як нинішнім потоком Графт, який, доки його не заточили в канал, випливав із бурхливого та великого Шкея. Історичним фактом є те, що в 9 ст. імперія болгарських турків також включала південну Трансільванію. Слово давньотурецького походження «aszó» збереглося до сьогодні в багатьох топонімах Трансільванії та Угорщини (колишнього Угорського королівства), де проживало населення турецького походження (авари, турецькі болгари, печеніги, половці). Наприклад: Bondoraszó (Budureasa, Bihor), Karaszó (Cărăsău, Біхор), Feketeaszó (Fântâna Brasilor, Харгіта), Biharhoszúaszó (Husăsău de Tinca, Bihor), Krasznahoszúaszó (Huseni, Sălaj), Vaskohaszód (Izbuc, Bihor), Naszód, Aszó (Osoi, Cluj), Szarvaszó (Сарасау, Марамуреш), Aszóirtás (Согодол, Біхор), Hosszúaszó (Довга Долина, Біла), Aszód (місцевість в Угорщині; з присвійним суфіксом -d) в регіонах, населених чангайцями : Aszó (Asău, Bacău), Aszó stream (Asău, Niamț county) тощо. Місто Брашов, центр повіту, розташований у центрі країни, за 161 км. Від Бухареста, у Брашовській западині. Він розташований на середній висоті 625 м, у внутрішньому вигині Карпат, обмежений на півдні та південному сході масивом Поштавару, який через відроги (Тимпа) проникає в місто, та масивом Пятра Маре. Поруч розташовані населені пункти Предял, Буштень, Сіная, Фегераш і Сігішоара. Площа міста становить 167,32 км². Поступово, в процесі розвитку, Брашов включив до своєї структури села Хоя, Дарсте, Гонтерус (сьогодні мікрорайон Астра) і Ступіні. Окрім Тимпи, муніципалітет розширився, щоб оточити пагорб Шпренгь, пагорб Морій, пагорб Мелчілор, пагорб Варте, Страя (пагорб Цитадель) і пагорб Пе Ромурь, Стежарісул і навіть пік Поштевару (1799 м.). Включивши до своєї структури вершину Поштевару, Брашов став містом на найвищій висоті в Румунії. У Брашові літо триває близько 50 днів, а зима — близько 90 днів. Місто Брашов має специфічний помірно-континентальний клімат, який характеризується переходом між помірним морським кліматом і помірно-континентальним кліматом: більш вологий і прохолодний у гірських районах, з відносно низькою кількістю опадів і трохи низькими температурами. Звичайна літня температура становить від 22°C до 27°C, а зимова температура від -18°C до -2°C. Часто взимку температура в Пояні Брашов досягає -15°C (на сонці). На цьому курорті можна займатися майже всіма зимовими видами спорту. Сніговий покрив придатний для катання на лижах зберігається приблизно 71 день. Вологість повітря має середньорічні значення 75%. Атмосферні опади мають значення 600-700 мм/рік. Особливості рельєфу, клімату та ґрунту впливають на рослинність на території міста Брашов і прилеглої території. Спостерігається висотний розподіл клімату. Якщо високі та середні гори вкриті масивами хвойних лісів, у нижніх переважають листяні. Внутрішньогірські западини вкриті численним реліктами (старими видами) або специфічними видами рослин. На сонячних схилах гори Тимпи зберігаються вихідні види зі степів або лісостепів, які колись займали більші території (гіацинт дикий, подорожник сріблястий, мигдаль карликовий, та ін. З усіх елементів фауни, ссавці представляють найбільший мисливський і науковий інтерес. У лісах є численні екземпляри карпатських ведмедів, оленів, козуль, кабанів, вовків, лисиць, білок, а як елемент особливого мисливського значення - рись. Різноманітний світ птахів — білоголовий орлан, беркут, тетерев, дятел, куріпка і фазани (колонізовані). Серед плазунів можна відзначити: гадюку звичайну, ящірку гірську, гірського тритона. У гірських водах не бракує форелі. Місто виникло на перехресті старих торгових шляхів, що вели до Малої Азії, морів Адріатики, Центральної Європи та на Балкани. Старе місто Корона, розташоване прямо в передгір'ї Тимпи, представляло кілька населених пунктів.

Деякий час Брашов був – культурним, духовним, релігійним та економічним центром саксів із Трансільванії. У 1211 році угорський король Андреас II надав Тевтонському ордену невелику територію на південному сході Трансільванії. Ймовірно, ця ділянка, починаючи з 7 століття, була вже заселена слов'янськими й турецькими народами. Розвиток міста підтримувався з одного боку отриманням привілею, наданим Німецькому Ордену в 1212 р. карбувати монету, з іншого боку правом збирати для церкви податок у розмірі 10% із заробітку вірян (1213 р.). Вигоди німецьких колоністів наштовхнулися на опір угорської знаті та поступово були втрачені. Починаючи з 13-14 ст. Брашов неодноразово зазнавав нападів татарів та турків. Вони тривали до 17 ст., через це місту і всьому регіону загрожувала небезпека опинитись в складі Османської імперії. Оборонні заходи, а також використання землі німецькими поселенцями залишили сліди, які можна спостерігати навіть через 800 років. Регіон завжди характеризувався певною автономією, і як політичне утворення він був протягом понад чотирьох століть. Брашов розвивався як основне місто регіону до 1867 р., лише пізніше його наздогнало і перевершило інше місто Клуж. До 19 ст. німецькі поселенці становили більшість населення міста. Наприкінці середньовіччя, крім заможних саксонських торгівців, існувала також румунська громада, яка відігравала важливу роль у майбутньому. 16 ст. поклало початок лютеранській реформації Трансільванії, досягнутій головним чином завдяки діяльності Брашівського священика Йоганнес Гонтеруса. Після саксонського панування настав короткий період рівноправності між саксами, угорцями та румунами. З розпадом Австро-Угорської імперії настав кінець правління Габсбургів і румунські королівські війська зустріли в Брашові в 1918 р. з привітанням «Ласкаво просимо» німецькою мовою. У 1918 р. були закладені основи сучасної Румунії. Тріанонський договір 1920 р. також підтвердив входження Трансільванії до складу Румунії. Близько 1900 р. Брашов був сучасним містом. У 1907/1908 рр. була побудована каналізація. Було укріплено площі, а вулиці заасфальтовано. Сміття вивозили раз на тиждень. Британська компанія побудувала бензозаправну станцію в 1860 р. Після індустріалізації населення міста зросло до майже 39 000 мешканців (згідно перепису 1910 р.). Багато жителів міста працювали на заводах, у галузі транспорту та торгівлі. Після об’єднання в 1918 р. ринки Валахії, Молдови і Бессарабії стали доступними. Нові важливі галузі промисловості, такі як будівництво паротягів і літаків отримали розвиток. До 1930 р. населення зросло майже до 60 000 ос. Таким чином з’явилися нові квартали з більшими чи меншими будинками, які можна було орендувати, або окремі будинки, поблизу промислових підприємств. Уже в 1944 р. і до 1948 р. верстати, сировину та інші товари вивозили в Радянський Союз, у вигляді виплат. Також у той час, всі галузі виробництва були захоплені комуністичною державою. Наслідком цього став голод та неодноразові труднощі з постачанням усього необхідного для розвитку. Паралельно закладалися основи важкої промисловості. Саксонські землевласники були експропрійовані на 90 %. Послідувала трансформація економіки та масове переселення людей з інших районів країни ближче до місць виробництва. У 1946 р. із залишків авіазаводу створено тракторний завод. В Брашові у 1953 р. на місці колишнього вагонного заводу з'явився завод «Червоний прапор». З 1951 по 1961 рік, внаслідок культу особи Сталіна, місто перейменовують. Таким чином місто Сталін стає столицею області. До 1956 р. населення міста досягло 123 834 особи. З адміністративною реформою 1968 р. Брашов став муніципалітетом – без належності округу. Уже в 1987 р., лише за два роки до знаменного 1989 р., Брашов був серед перших міст Румунії, де робітники повстали проти диктатури комуністів. Аналіз демографічної еволюції базується на інформації, отриманій від Управління статистики округу Брашов. З історичної точки зору, населення муніципалітету Брашов поступово збільшувалося з 1850 р. (21 782 ос.). Аж до Другої Світової Війни кількість жителів залишалася менше 100 000 ос. Цей показник було перевищено на початку 1950-х рр. (1956 р. – 123 834 ос). Після цього кількість жителів швидко зросла. У 1972 р. населення міста вже складало 192 205 мешканців. У 1990 р. загальна кількість населення муніципалітету Брашов становила 364 307 мешканці. Починаючи з цього року, населення Брашова продовжувало скорочуватися, найбільш різке скорочення відбулося в перші роки після 1990 р. через міграцію громадян за кордон. У 2010 р. загальна чисельність населення Брашова становила 276 914 ос. Це означає, що за 20 років, які минули з 1990 р., місто втратило близько 87 тис. жителів, тобто чверть від загальної кількості зареєстрованого на той час населення. Природний приріст склав лише 6500 осіб. Понад 90% зареєстрованих втрат пов'язані з міграцією. Частка населення жіночої статі зросла з 49,1% у 1990 р. до 52,5% у 2010 р. Це пов’язано, насамперед, із значно більш масовою міграцією чоловіків та меншою тривалістю їхнього життя, ніж у жінок. Розподіл населення по мікрорайонах дуже різний. Чверть населення муніципалітету Брашов проживає в районі Астра. Частка районів Чентру Ноу та Крайтер-Флорілор перевищує 10% від загальної кількості населення. Більше половини загального населення міста зосереджено лише в цих трьох районах Брашова. За останніми даними перепису 2011 р., в місті мешкає майже 228 тис. населення. Серед них румуни (91,3%), угорці (7,1%), німці (0,5%), роми (0,4%) та інші національності (0,7%). Кількість народжених різко зменшилася після 1990 р. як у місті, так і по всій Румунії. Якщо у 1990 р. народилося 3393 дитини, то через 4 роки – лише 2125 дітей, тобто на 1268 дитини менше, відповідно на третину. Потім кількість народжених здебільшого стабілізувалася. Після того, як у 2003 р. було зафіксовано найменшу кількість новонароджених (1948 ос.), тенденція почала покращуватися. Кількість померлих за цей же період часу була стабільною. Кількість померлих зросла на першому етапі з 2280 ос. у 1990 р. до 2591 ос. у 1993 р. Відтоді ці значення коливаються між мінімумом, зареєстрованим у 1994 р. у 2528 смертей, і максимумом, зареєстрованим у 1998 р. у 2741 смертей. Природний приріст був позитивним лише між 1990 і 1992 роками, після чого до 2009 року кількість померлих перевищувала кількість народжених. Таким чином, місто Брашов втрачало кілька сотень людей щороку. Як зовнішня, так і внутрішня міграція зробили найбільший внесок в еволюцію населення. Аналіз вікової структури за п'ятирічними групами чітко показує, процес старіння населення міста Брашов. Якщо за проаналізований період вікові групи 5-9 років і 10-14 років скоротилися приблизно на дві третини, а вікові групи 0-4 роки і 15-19 років скоротилися майже вдвічі, то всі інші вікові групи старше 45 років частково збільшуються. Особливо вікові групи у вищому ешелоні, старше 70 років, майже подвоїлися. Виходячи з нинішньої вікової структури, можна оцінити, що ці процеси триватимуть. Середній вік продовжить зростати. Сьогодні, середнє значення – 71,4 року. Це означає, що в середньому чоловіки досягають віку 67,9 років, а жінки – 75,1 років. (Якщо розглядати це явище на міжнародному рівні, то ці значення є відносно низькими). Вікова структура в околицях Брашова дуже різна. Частка дітей коливається між 8,6% у районі Centru Vechi та 14,1% у районі Stupini. Частка людей похилого віку старше 60 років поки що менше 10%, а в Centru Vechi – майже третина. А в районах Prund-Schei, Centru Nou і Bartolomeu частка людей похилого віку становить чверть, або навіть трохи більше. З цієї точки зору частка цих мікрорайонів значно вища, ніж у середньому по місту, тобто 21,6 %. За винятком мікрорайону Stupini, в усіх інших мікрорайонах спостерігається збільшення частки літніх людей і, паралельно, зменшення частки дітей. У 1880 р. в Брашові проживало 29 584 жителів, близько третини з яких були німці (сакси з Трансільванії), угорці та румуни. До періоду між двома світовими війнами проведені переписи свідчать про незначне чисельне переважання етнічного угорського населення. Ця етнічна структура повністю змінилася протягом новітньої історії. Кількість громадян німецької національності (саксів) різко скоротилася. Після масової міграції з 1990 р., в 1992 р. мінімальна кількість населення була трохи вищою за 1%, продовжуючи зменшуватися. Частка громадян Угорщини, яка в 1992 році ще становила майже 10%, у наступні 10 років зменшилася до 8,2%. Абсолютна цифра щодо ромського населення, яка у 2002 році, як згадується, становила 762 особи, насправді значно перевищує дані, отримані з перепису населення. За допомогою інших джерел інформації, таких як кількість дітей, охоплених шкільною системою, ми оцінюємо, що частка ромів у загальній чисельності населення Брашова становить 10%. Причиною є передусім можливість громадян під час перепису чи опитувань визнати себе належними до румунів, угорців, німців чи інших етнічних груп. З цієї точки зору є великі неточності щодо ромського населення. Згідно з даними мерії Брашова, офіційно в місті проживає близько 336 ромів. Ще одним додатковим показником, який може вказувати на етнічну приналежність, може бути релігійна приналежність. Беручи до уваги деякі неточності, ми можемо виходити з передумови, що більшість румунів є православними, громадяни угорської етнічної приналежності в більшості випадків є римо-католиками та греко-католиками, а громадяни німецької етнічної приналежності є переважно євангелістами. Послідовники православної віри складають майже 86% від загальної кількості населення муніципалітету Брашов. Інші релігійні форми займають позиції меншості. На європейському рівні Брашов і зона його впливу визначені як функціональна міська територія, яка бере участь у національній та регіональній політиці згуртованості. Разом з іншими функціональними міськими районами, такими як Констанца, Бухарест і Плоєшть, Брашов може і відіграє важливу роль у територіальній та економічній згуртованості на національному рівні через розвиток столичного регіону. Область може стати інтегрованою частиною осі економічного розвитку на національному рівні, яку утворюють Бухарест, Плоєшть та Брашов. Прогнози щодо економічної, соціальної та територіальної згуртованості, зроблені на рівні Європейського Союзу, вказують на велике значення метрополій у Румунії, з наголосом на містах Брашов, Бухарест і Констанца. Зі вступом Румунії до Європейського Союзу в 2007 році для Брашова з'явилися нові можливості розвитку, які відображаються, серед іншого, як в інвестиціях великих міжнародних компаній, так і в розширенні зайнятої території міста. Брашов знаходиться на передовій за станом транспортної, поштової та телекомунікаційної інфраструктури. Брашов є економічним, адміністративним і культурним центром Центрального регіону та привабливим місцем для національного та міжнародного туризму. Про це також свідчить той факт, що Брашов посів 2-е та 3-є місця на національному рівні з точки зору розташування. А з точки зору пропозицій технічної інфраструктури або місцевого транспортного обладнання Брашов займає 4, 5 і 6 місце на національному рівні. У категорії середніх компаній (50-249 співробітників) Брашов посідає 3 місце в країні, а в категорії великих компаній він займає 5 місце. Згідно з даними, наданими румунською пресою, Брашов посів перше місце в порівнянні з іншими містами країни щодо зростання заробітної плати (згідно з даними Управління статистики повіту Брашов). Також у національному контексті Брашов займав 9 місце за середнім чистим доходом працівників і 8 місце за кількістю працівників. Однак за рівнем безробіття повіт Брашов займає 22 місце в національному розрізі, а за абсолютною кількістю безробітних – 34 місце. Муніципалітет Брашова бере участь у кількох міжнародних та європейських проектах і підтримує відносини партнерства та співпраці з 9-ма містами. У центральному регіоні Брашов взяв на себе роль двигуна розвитку, перебуваючи в постійній конкуренції з Сібіу. Муніципалітет першого рангу та єдиний національний полюс зростання в Центральному регіоні. Брашов має найвищий ступінь урбанізації в регіоні (74,7 %), займаючи перше місце за рівнем ВВП на душу населення та продуктивністю праці. З точки зору внутрішньорегіонального розвитку Брашов дистанціюється від інших міст. Його привабливість зумовлена географічним положенням, транспортною інфраструктурою та розвиненою інженерною мережею, різноманітним і привабливим рельєфом, кваліфікованою робочою силою. Рівень якості життя населення муніципалітету Брашов вищий, ніж в інших містах. Завдяки існуванню державного університету та 4 приватних університетів Брашов є важливим регіональним освітнім центром. Міська мережа в регіоні дуже добре окреслена, зі зрілими та добре розвиненими міськими структурами. Полюс зростання Брашова є важливою туристичною визначною пам'яткою та важливим центром передачі технологій з Румунії. Сучасне визначення столичної території мало своєю основною метою забезпечення єдиної основи для просторового розвитку території Брашова, виходячи з передумови, що вона разом із навколишніми місцевостями являє собою узгоджену функціональну систему, структурована після тривалого історичного процесу. Таким чином можна було б забезпечити просторову підтримку для стратегічного багатогалузевого розвитку на цій території та полегшити доступ до європейських ресурсів фінансування. Завдяки своєму потенціалу та традиціям Брашов долучається до європейських тенденцій міського розвитку через публічну політику просторового розвитку, яка враховує комплексні інтереси всієї навколишньої території. Таким чином, з ініціативи кількох населених пунктів у столичному регіоні Брашова та ради округу, у 2005 році було створено Столичне агентство сталого розвитку Брашова. У 2007 році Столичне агентство Брашова стало асоціацією міжгромадського розвитку, основною метою якої є спільна реалізація проектів місцевого чи регіонального інтересу, а також надання громадських послуг. Наявність великого міського центру, а також двох муніципалітетів і трьох невеликих міст забезпечує умови для збалансованого економічного розвитку столичної області. Важливу роль у процесі економічного розвитку відіграють сільські громади, на території яких знаходиться більшість природних ресурсів. Гармонійне поєднання переваг міського та сільського середовища закладає основу для розвитку мікрорегіону з регіональним та національним впливом. Промисловий розвиток Брашова розпочався в 19 ст., коли тут були засновані перші дві великі фабрики, фабрика «Шерг» (у 1823 році), яка після націоналізації в 1948 році стала «Червоним партизаном», потім «Брашовською суконною фабрикою» (пізніше Carpatex) і машинобудівний завод “Schiel” (у 1880 р.) - після націоналізації завод Strungul Brașov і пізніше Hidromecanica. Пізніше до них додалися й інші заводи, наприклад інструментальний завод «Teutsch» (1833 р.) – після націоналізації США, вершкова фабрика «Nivea», фабрика крему для взуття «Schmollpasta», паркетна фабрика, цементно-мозаїчна фабрика та інші. У міжвоєнний період промисловість Брашова сильно піднялася, коли тут було засновано авіазавод «I.A.R.». (1925 р.). Тут були виготовлені перші румунські літаки, використані під час Другої світової війни проти Радянського Союзу. Із закінченням війни та приходом Червоної армії до Брашова завод було розібрано та перетворено на тракторний завод, а машини та обладнання конфісковано, забравши все до Радянського Союзу. Сьогодні біля Гімбава працює ще один авіаційний завод I.A.R., який випускає вертольоти Puma за європейськими стандартами. Що стосується харчової промисловості, Брашов має давні традиції пивоварень, починаючи з пивоварень Вільлема Целля, у Дарсте, і закінчуючи сьогоднішньою «Авророю». Також варто згадати старі фабрики шоколаду та цукерок «Stollwerck» і «Hess», які потім стали «Dzerobirea», пізніше «Poiana», а після 1989 року «Kraft Jacobs Suchard». Згадаємо також комбінат хлібопродуктів «Postăvarul» та молочний завод «Prodlacta». У 1921 році в Брашові була заснована фабрика локомотивів і вагонів «ROMLOC». Після приходу до влади комуністів фабрика була перейменована на «Steagu Roșu» (пізніше «Roman S.A.»). Вона виготовляла численні моделі вантажних автомобілів, як за іноземною ліцензією, так і за румунським дизайном. Після 1989 р. компанія Брашов завжди намагалася йти в ногу з європейськими вимогами, тому сьогодні вона виробляє широкий асортимент автобусів, фургонів і вантажівок з новим і елегантним дизайном. В даний час "Roman S.A." належить компанії "Prescon S.A." з Брашова. У комуністичний період виділялися два великих підприємства: завод «Tractorul», який виробляв трактори різних моделей і тоннажів, і компанія косметичних продуктів «Nivea», компанія, яка монополізувала весь Близький Схід і Східну Європу (комуністичний блок). завдяки співвідношенню якість/ціна. «Beiersdorf» присутня в Румунії з 1906 р., точніше з того часу, як компанія «Samy Hornstein» з Бухареста стала єдиним дистриб'ютором продукції «Beiersdorf». У 1949 р. фабрика «Nivea» в Брашові була націоналізована, а її директор Тарція Василіча був закатований репресивними органами, після чого відправлений до в'язниці в Аюді. Через те, що після війни торгову марку німецької компанії було конфісковано, що було вирішено лише в 1997 р. після судового розгляду, Nivea Brașov деякий час утримувала монополію на право використовувати свою назву. Компанія Брашов сьогодні не існує, її місце займає фабрика «Colgate-Palmolive». Інші іноземні компанії також нещодавно відкрили лабораторії та виробничі центри в Брашові (наприклад, «GlaxoSmithKline»). Важливу частину економіки Брашова складають послуги, будівництво та легка промисловість. Чисельність працівників на кінець липня 2015 р. становила 169 559 ос., а середня чиста номінальна заробітна плата становила 1761 лей. Щороку, Брашов в середньому відвідують 600 000 туристів. Центральне розташування Брашова робить його важливою відправною точкою для туристів з Румунії та за кордону. Звідси ви можете здійснити поїздки до: укріплених церков Трансільванії, Чорного моря, Молдови з її знаменитими монастирями, гір Марамуреш, району дакійських фортець у Ţara Hațegului тощо. В Брашові є велика кількість цікавих об’єктів для туристів, серед них: Музей історії Брашова, розташований у Будинку Ради, Дім Муреш, Музей першої румунської школи в Șchei з першою книгою, надрукованою румунською мовою, Музей укріплень у Сара-Барсеї, розташований в Бастіоні ткачів, Музей-ресторан Cetătuia, розташований у старій фортифікації на Strajă (Cetăți Hill), Музейні пункти Чорної вежі, Білої вежі та Графського бастіону, Музей мистецтв, Музей етнографії, Музей міської цивілізації Брашова, відкритий у 2009 р.; перший музей такого типу в країні. Також є багато цікавих релігійних об’єктів такі як: Чорна церква - найвідоміша в місті, побудована між 1377 і 1477 роками на місці старої римської базиліки, Миколаївська церква – 14 ст., Костел Св. Варфоломія – 13 ст., Костел Святого Мартина на Стражі, Георгіївська церква, заснована в старій мисливській садибі, Синагога, Православна синагога, Євангельська церква в Обере-Форштадт, Церква Святої Трійці в Дарсте, Свято-Троїцька греко-католицька церква, Церква «Успіння Пресвятої Богородиці». Також є інші будівлі, пам'ятники та місця: Бастіон Ткачів – віртуальний тур, Катерининські ворота, 1559 р., Щейські ворота, 1827 р., Алея за мурами, Площа Ради, Вулиця Республіки в Брашові, Вулиця Мурешенілор у Брашові, Набережна під Тимпою, Бельведер, Військове кільце, Будинок армії, Будинок купців із Брашова (Батусилорський міст або Карпатський олень), Вулиця Сфорій. Ще варто відмітити, що місто є дуже «зеленим» і в ньому розташована низка парків та скверів, зокрема: Парк Ніколае Тітулеску, Парк Ради Європи, Парк Троянд, Парк Тракторул, Сквер Берзей, Сквер Міхая Емінеску, Зоологічний сад До природоохоронних об’єктів та рекреаційних територій міста (заповідники, об’єкти Natura 2000) можна віднести: Гора Тимпа, Великий Дуб (Ікла Великого Ворона), Поставарул (об'єкт громадського значення), Пояна Брашов (курорт), Соломонові камені. Неподалік міста можна відвідати замок Бран або укріплені церкви в селах, що оточують Брашов.

Література

Octav Șuluțiu, "Brașov"; Fundația pentru literatură și artă "Regele Carol II"; București; 1937.;
Valentin Bodea, Note asupra economiei brașovene din sec. XX;
Silviu Pop, Ștefan Princz, Brașov, ghid turistic, Ed. Pentru Turism, București 1974.; Sextil Pușcariu, Brașovul de altădată, Ed. Dacia, Cluj-Napoca, 1977.;
Castele si cetati din Transilvania: judetul Brasov. Bucuresti;
Brașov: monografie, Constantin Catrina, Ion Lupu, Ștefan A. Banaru, Sport-Turism, 1981;
ADAC - Straßenatlas Ost-Europa, ADAC e.V., München, 1993.;
Dicționar Enciclopedic – vol. I, Ed. Enciclopedică, București, 1993; Vasile Oltean, Istoricul tradițiilor din Șcheii Brașovului; Vasile Oltean, Junii brașoveni;
Maria Dogaru, Din Heraldica României. Album, Ed. Jif, București 1994.;
Dorina Negulici, Brașovul - Oraș cetate, Brașov, 2000.;
Gernot Nussbächer, Caietele Corona, Ed. Aldus, Brașov.;
Pagini Aurii, ediția 2005-2006.; Liviu Stoica, Gheorghe Stoica, Gabriela Popa, 2011.

Автор

С. Д. Брик

Покликання на цю статтю: Брашов // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Брашов (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.09.2025