FREEARTICLES

Бернанос, Жорж

Informaciya-pro-storinku.png
Стаття не входить до енциклопедії.

Бернано́с, Жорж (фр. Bernanos, Georges; 20.02.1888, м. Париж, Франція — 05.07.1948, м. Нейї-сюр-Сен, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — письменник. Писав французькою мовою.

Життєпис

Народився у сім’ї ремісників. Навчався у католицьких колежах, де здобув релігійну освіту і хотів присвятити себе служінню церкві. Закінчив 1913 Католицький інститут (м. Париж). У 1913–1914 керував тижневиком монархічного напряму «Авангард Нормандії» («L’Avant-garde de Normandie»; м. Руан). З початком Першої світової війни 1914 добровольцем вирушив на фронт. Після війни з 1919 працював інспектором у страховій агенції та займався літературною творчістю.

Перший опублікований твір — новела «Пані Даржан» («Madame Dargent»; 1922). Перший роман Бернаноса «Під сонцем Сатани» («Sous le soleil de Satan»; 1926) — «політична комедія», що засуджує бездуховність тогочасного суспільства. Книга мала надзвичайний успіх, розійшлася 100-тисячним накладом і отримала схвальні відгуки критиків. Відтоді Бернанос залишив роботу в агенції та повністю присвятив себе літературі.

Творчість

Романи «Брехня» («L’Imposture»; 1927), «Радість» («La Joie»; 1929), «Злочин» («Un crime»; 1935), «Щоденник сільського кюре» («Journal d’un curé de campagne»; 1936, Велика премія Французької академії), «Ще одна розповідь про Мушетту» («Nouvelle histoire de Mouchette»; 1937), «Пан Невін» («Monsieur Ouine»; 1943), публіцистична книга «Великий страх добромисних» («La Grande Peur des bien-pensants»; 1931) викривають обуржуазнену клерикальну інтелігенцію, «сучасне суспільство, суспільство зради і компромісу», позбавлене високих ідеалів, культ багатства, зображують душевні страждання людини, драму людської спільноти, якій бракує стрижня, показують процеси бродіння і пробудження самосвідомості у нижчих чинів церкви тощо. Крізь християнську ідеологію проступає сатира на ханжів, лицемірів, користолюбців. Бернанос належав до тих письменників, яких віра спонукала до дій і вимагала правди.

1934–1938 Бернанос жив на Мальорці (Балеарські острови, Іспанія), де став очевидцем захоплення влади фалангістами та громадянської війни в Іспанії. Свої роздуми і свідчення виклав у памфлеті «Під місяцем великі цвинтарі» («Les Grands сimetières sous la lune»; 1938), який відкрив очі читачам, зокрема католикам, на іспанські події, на суть франкізму і фашизму, книга вважається шедевром французької публіцистичної прози.

У 1938–1945 Бернанос жив у Бразилії. Там створив памфлет «Ми, французи» («Nous autres Français»; 1939), де викрив Мюнхенську угоду 1938, публіцистичні твори «Скандальне викриття правди» («Scandale de la vérité»; 1939), «Лист до англійців» («Lettre aux Anglais»; 1942), в яких критикував крупну буржуазію, що сприяла світовим війнам. Під час Другої світової війни публікував численні статті, памфлети, звернення у бразильській пресі та французькій газеті «Марсейез» («Marseillaise»), що виходила у Лондоні, де викривав нацистську ідеологію, зрадників-колабораціоністів серед священиків тощо. Згодом статті воєнних років склали збірку «Дорога у Круадезам» («Le Chemin de la Сroix-des-âmes»; 1948).

Тексти радіопередач Бернаноса регулярно лунали на Бі-Бі-Сі та французькій радіостанції у м. Браззавіллі (Конго). У липні 1945 Бернанос повернувся до Франції, публікував статті в газетах і журналах. З 1947 по травень 1948 жив у Тунісі, де написав п’єсу «Сповідь кармеліток» («Dialogues des carmélites») за романом письменниці Г. фон Ле Форт (1876–1971; Німеччина).

Твори Бернаноса перекладені багатьма мовами. Українською мовою окремі твори Бернаноса переклали І. Гузар-Монцібовичева, В. Шовкун, Ю. Покальчук.

Твори

  • Essais et écrits de combat : en 2 t. Paris : Gallimard, 1972–1996.
  • Œuvres romanesques : en 2 t. Paris : Gallimard, 2015.
  • Р о с. п е р е к л. — Под солнцем Сатаны. Дневник сельского священника. Новая история Мушетты. Москва : Художественная литература, 1978. 623 с.
  • Сохранять достоинство. Москва : Прогресс, 1988. 440 с.
  • Дневник сельского священника; Господин Уин. Москва : Художественная литература, 1993. 446 с.
  • Cвобода. Для чего? Санкт-Петербург : И. Лимбах, 2014. 288 с.
  • У к р. п е р е к л. — Із щоденника сільського пароха. Графиня // Дзвони. 1938. № 7–8. С. 163–171; 265–282.
  • Уночі // Всесвіт. 1982. № 4. С. 131–143.
  • Вибрані твори : в 2 т. Київ : Юніверс, 2002–2004.

Література

  1. Chaigne L. George Bernanos. Paris : Éditions universitaires,1960. 126 p.
  2. Нікітін В. Письменницька доля Жоржа Бернаноса // Всесвіт. 1982. № 4. С. 143–147.
  3. Bernanos J.-L. Bernanos a la merci des passants. Paris : Plon, 1986. 505 p.
  4. Никитин В. Тернистый путь к истине. // Бернанос Ж. Сохранять достоинство. Москва : Прогресс, 1988. С. 5–29.
  5. Gaucher G. Bernanos, ou l’Invincible Espérance. Paris : Éditions du Cerf, 1994. 190 p.
  6. Muron L. Bernanos. Paris : Flammarion, 1996. 316 p.
  7. Фесенко В. Християнське відродження і творчість Жоржа Бернаноса // Всесвіт. 1998. № 12. С. 130–135.
  8. Фесенко В. Передмова // Вибрані твори : в 2 т. Київ : Юніверс, 2002. Т. 1. 544 с.
  9. Мільнер М. Жорж Бернанос // Алхімія слова живого. Французький роман 1945–2000 рр. Київ : Промінь, 2005. С. 48–51.
  10. Leduc E. George Bernanos: le sceptre et la croix. Paris : Publibook, 2016. 151 p.

Автор

С. В. Глухова


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.06.2022

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=FREEARTICLES:Бернанос,_Жорж&oldid=301495
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶