FREEARTICLES

Архітектура Естонії

Informaciya-pro-storinku.png
Стаття не входить до енциклопедії.

Загальні відомості

Архітектура Естонії пов’язана з архітектурою Латвії, особливо за доби середньовіччя, що зумовлено регіональною єдністю та спільністю історії. На початку 13 ст. землі теперішньої Естонії завоювали німці (Тевтонський орден) та Данія (1219 північну частину з Таллінном завоював датський король Вальдемар ІІ). Вони розділили цю територію між Орденом і королівством. Тут введено християнство за західним обрядом. Вся територія Латвії і Естонії стала називатися Лівонією, або Старою Лівонією, а північна частина, яка опинилася під зверхністю Данії, називалася «герцогство Естляндія» (звідси походить і назва країни — Естонія). Тут було кілька досить автономних феодальних володінь. Характер історичного розвитку зумовив таку особливість, що в Естонії відсутня романська архітектура, а готична формувалася під впливом готики Рейнської школи, цистерціанської архітектури Пруссії та скандинавської архітектури, форми й прийоми якої ішли сюди через острів Ґотланд.

Історичний огляд

Періодизацію розвитку архітектури Естонії визначено відповідно до архітектурної стилістики, яка була панівною на кожному хронологічному етапі:

  1. Рання готика: 13 — початок 15 ст.
  2. Пізня готика: 15 — середина 16 ст.
  3. Ренесанс: 1550–1630-і
  4. Раннє бароко: 1630-і — 1710-і
  5. Пізнє бароко: 1710-і —1775
  6. Класицизм: 1775–1840
  7. Історизм: 1840–1900
  8. Модерн: 1900–1920-і

Рання готика в Естонії представлена чотирма типами замків:

  • нерегулярний (полігональний);
  • замок-донжон;

Регулярні замки двох типів:

  • кастель;
  • конвент;

За такими типами Орден будував свої замки. Класичним прикладом другого типу є замок-донжон у Пайде 1265. Замки у Вільянді 13–14 ст. і єпископський замок Куресааре на острові Сааремаа, який будували від 1343 до початку 15 ст. є класичними прикладами конвента. До цього ж типу належить замок-монастир ордену цистерціанців у Падіс (Падізе), що його будували від другої половини 14 ст. до 1448. Він має менш регулярну структуру, ніж інші конвенти. Серед таких замків найкраще збережено єпископський замок Куресааре на острові Сааремаа, план якого включає квадратні у плані наріжні башти Стурвольт і Довгий Герман, а також розташовані по периметру внутрішнього двору капелу з рефекторієм (трапезною), покої єпископа, зал капітулу та дорміторій (спальня-казарма). Замок Германа у м. Нарві 13–15 ст. первісно належав до типу кастеля, а на початку 15  ст. перебудований на конвент. Загалом від початку 13 до початку 16 ст. на невеликій за площею території Естонії було збудовано 46 мурованих замків, з яких 17 були орденськими, 12 — єпископськими й 17 належали місцевим феодалам.

Готичні провінційні церкви в Амбла кінця 13 ст. і в Коеру 1290 належать до одного архітектурного типу. Вони тринавові, зальні, з прямокутним пресбітерієм та невеликою вежею по осі західного фасаду. Зразками великих готичних храмів є дві цегляні базиліки у м. Тарту: міський собор (13–15 ст., збережено в руїнах) і церква Святого Іоанна 1330, що має високу вежу на головному фасаді; вімперг порталу прикрашено скульптурою (знаменита композиція «Страшний суд»).

Пізня готика. Історичний контекст розвитку архітектури визначено Грюнвальдською битвою 1410, у якій Тевтонський орден розгромлено. Натомість утворено Лівонський орден. Тоді ж посилено роль Ганзейського торгового союзу на цій території (ганзейськими містами були Таллінн, Пярну і Тарту).

Місто Таллінн належало Лівонському ордену від 1347. З огляду на це домінантним архітектурним комплексом міста від 15 ст. став і залишився дотепер орденський замок на Тоомпеа (Вишгороді). Це був перебудований давніший датський замок, який потім ще неодноразово реконструювали. В основі його структури лежить тип конвента, а його найвища циліндрична башта має назву «Довгий Герман». Муровані з каменю талліннські міські оборонні стіни з баштами відомі від 1248, проте найдавніші зі збережених дотепер мурів і башт походять із 14 ст. Спорудження їх тривало протягом 15 ст., а реконструкцію завершено у 1520-х. Міські укріплення добре збережено. Станом на кінець 16 ст. було зведено 26 башт, з яких збережено 18. Мури були заввишки до 8 м при товщині 2,85 м. Низом внутрішньої частини муру йшла стрілчаста аркада. Протягом 15–16 ст. у міру розвитку облогової і штурмової артилерії (мортири) башти надбудовували, у них влаштовували гарматні бійниці. Найвищою є башта Кюстера (30 м), а наймасивнішою — чотириповерхова Товста Маргарита в комплексі Морської брами міста. Аналогічні муровані укріплення мало м. Тарту, проте їх знесено у 18 ст.

Талліннські житлові будинки 15 — початку 16 ст. належать до щипцевого типу, коли на вулицю виходить вузький фасад, увінчаний щипцем, що закриває двосхилий дах (будинки «Три сестри» першої половини 15 ст., будинок на вулиці Лай, 25, інші будинки талліннського середмістя). Визначною пам’яткою цивільної архітектури Північної Європи є ратуша у Таллінні 1404 зі стрілчастою аркадою першого ярусу на поздовжньому фасаді й високою тонкою восьмигранною вежею по осі причілкового фасаду, увінчаного трикутним щипцем. Будинки гільдій у Таллінні відомі своїми вишуканими інтер’єрами (готичний зал Великої гільдії 1410, зал Олаївської гільдії 1424).

Церкви Таллінна. Найнезвичайнішою за розпланувально-просторовою композицією є церква Святого Духа 14 ст. — двонавова, зального типу, з вежею на причілковому фасаді й високим щипцевим дахом. Заплановину первісно третю наву не було збудовано з огляду на містобудівну ситуацію — брак земельної ділянки. Церква Святого Миколая (Нігулісте) збудована 1406–1493 — тринавова базиліка з деамбулаторієм і вежею на західному фасаді. Церква Святого Олая (Олевісте) того ж часу, 1400–1450. Це також тринавова базиліка, що має середню наву 31 м заввишки й вежу зі шпилем, висотою 123,7 м, який протягом певного часу вважали найвищим у тодішній Європі (пожежа 1820 його знищила). Міський католицький собор на Тоомпеа, що дійшов дотепер у тому вигляді, який він отримав під час реконструкції 1465 з деякими пізнішими перебудовами — коротка тринавова базиліка з гранчастим пресбітерієм і масивною західною вежею. Монастир домініканців у Таллінні початку 15 ст. — великий готичний комплекс із зальним тринавовим храмом і клуатром. Його споруди збережено частково (зркрема готичні портали). У передмісті Таллінна Піріта є монастир Святої Біргітти 1417–1436 із тринавовою зальною церквою, яка мала високі трикутні щипці на причілкових фасадах і масивний щипцевий дах (стоїть у руїнах від 1577).

Ренесанс. Тогочасна Естонія була під владою Швеції. Ренесансні й маньєристичні впливи тут проявлялися лише в малих архітектурних формах та декорі, що прикрашав цілком готичні за композицією і конструкціями будівлі, прикладом чого є будинок братства Чорноголових у Таллінні (1597, перебудова готичної кам'яниці).

Раннє бароко представлене небагатьма пам'ятками з огляду на тодішній занепад будівничої діяльності, зумовлений численними війнами в регіоні: найвизначнішими є ратуша у м. Нарві 1671, Талліннська брама у м. Пярну кінця 17 ст.

Пізнє бароко. Унаслідок Північної війни територія Естонії потрапила до складу Російської імперії. Найвизначнішою тогочасною пам'яткою є палацово-парковий ансамбль Єкатеріненталь (Кадріорг), створений 1723 за наказом московського царя Петра І архітектором Н. Мікетті. Стилістично він подібний до тогочасних петербурзьких творів архітектури, тобто вирішений досить стримано щодо застосування барокових засобів виразності, у т. ч. й декору.

Класицизм. Цю стилістику найповніше представлено в університетському м. Тарту та обмежено — у м. Таллінні. Ратуша у м. Тарту, збудована 1789, ще містить відгомін пізнього бароко і загальною композицією дещо нагадує ратушу у м. Нарві. Наймасштабнішою пам'яткою класицизму є комплекс Тартуського університет, головний корпус якого збудовано в строгих і монументальних ордерних формах 1803 за проєктом німецького архітектора І. Краузе, котрий був у цьому університеті професором економіки, технології та цивільної архітектури. Класицистичний ансамбль доповнюють інші університетські будівлі, серед яких найвизначнішою є анатомічний театр. У м. Таллінні в цю добу було ліквідовано смугу бастіонних укріплень 17 ст. довкола Старого міста, натомість створено паркове кільце. Характерним явищем стали заміські садибні будинки ордерної архітектури.

Історизм. Його домінантним напрямом була неоготика, проте у досить спрощених і схематичних формах, зразком чого є церква Святого Карла у м. Таллінні 1870 архітектора О. Гіппіуса.

Модерн Естонії належить до стильового напряму так званого північного модерну. У м. Таллінні його сформовано під впливом архітектури модерну міст Санкт-Петербурга й Риги. Він близький до раціонального модерну, проте з мотивами національно-романтичних стилізацій. У цій стилістиці вирішено численні прибуткові будинки у містах Таллінні, Тарту, Пярну, а також міські й заміські вілли. До найвизначніших громадських будівель належать талліннські театр «Естонія» 1910–1913 (архітектор А. Ліндгрен) та Німецький театр 1910 (петербурзькі архітектори А. Бубир і М. Васильєв); театр «Ендла» у м. Пярну 1911 (архітектори Г. Хеллат і Е. Вольфельдт); будинок студентського товариства у м. Тарту 1902. Церкву Святого Павла у м. Тарту, збудовану 1915–1917, запроєктував знаменитий фінський архітектор Еліель Саарінен (батько ще більш відомого американського архітектора середини 20 ст. Ееро Саарінена). Саарінен-старший багато проєктував для м. Таллінна, зокрема 1913 виграв конкурс на створення генерального плану міста.

Архітектура доби модерну стала основою для розвитку естонської архітектури протягом 1920-х — 1940-х і тепер суттєво впливає на характер архітектурного середовища найбільших міст Естонії.

Найвизначніші досягнення архітектури Естонії

Найвизначнішими досягненнями архітектури Естонії є пам'ятки, включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі визначного місця:

Таллінна історичний центр (Старе місто) [ англ. Historic Centre (Old Town) of Tallinn) ] — архітектурне середовище середньовічного міста навколо замку (Естонія); пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1997, № 822).

Галерея

Джерелом ілюстрації 1-5, 7, 10 є: Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 176-183.

  • Естонія. План орденського замку в Вільянді

  • Естонія. Замок-монастир Падіс

  • Естонія. Єпископський замок Куресааре на острові Сааремаа

  • Естонія. План замку в Куресааре: 1-хрестовий хід (галереї); 2-капела; 3-парадний рефекторій (трапезна); 4-башта Довгий Герман; 5-башта Стурвольт.

  • Естонія. План готичної церкви в Амбла

  • Естонія. Готична церква Святого Іоанна в Тарту. Фото Вечерського В. В.

  • . План середньовічного Таллінна: І — Тоомпеа (Вишгород); ІІ — Нижнє місто; 1-замок Тоомпеа; 2-собор на Тоомпеа; 3-церква Нігулісте (Св. Миколая); 4-церква архангела Михаїла; 5-ратуша; 6-церква Св. Духа; 7-жіночий цистерціанський монастир; 8-Велика гільдія; n9-гільдія Св. Олая; 10-монастир домініканців; 11-церква Олевісте (Св. Олая); 12-20 — башти міських укріплень.

  • Естонія. Панорама Таллінна. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Башта Товста Маргарита і Морська брама міських укріплень Таллінна. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Домініканський монастир у Таллінні

  • Естонія. Замок Тоомпеа в Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Ратуша у Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Церква Святого Духа у Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Церква Нігулісте у Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Церква Олевісте у Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Церква Святої Біргітти у Піріта поблизу Таллінна. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Палац і парк Кадріорг на околиці Таллінна. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Театр «Естонія» у у Таллінні. Фото Вечерського В. В.

  • Естонія. Олімпійський яхт-клуб 1980 на узбережжі Талліннської затоки. Фото Вечерського В. В.

Джерело

Література

  1. Брунс Д., Кангропооль Р. Таллин. Ленинград–Москва : Искусство, 1971. 224 с.
  2. Вага В. Памятники архитектуры Эстонии. Ленинград : Стройиздат, 1980. 176 с.
  3. Pullat R. Brief History of Tallinn. Tallinn : Estopol, 1999. 176 p.
  4. Vaga V. Üldine kunstiajalugu. Tallinn: Koolibri, 2004. 912 с.
  5. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 176–184.
  6. Sepp V. Tallinn. The City of Legend and Tradition. Tallinn : Felistella, 2011. 72 p.
  7. Hallas-Murula K. Tallinn Architecture 1900–2020: Architecture Guide. Tallinn : Eesti Arhitektuurimuuseum, 2020. 175 p.

Автор

В. В. Вечерський


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2025

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=FREEARTICLES:Архітектура_Естонії&oldid=425841
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶