Аврахов, Григорій Герасимович

Аврáхов, Григо́рій Гера́симович (05.02.1922, с. Попельнасте, тепер Олександрійського району Кіровоградської області, Україна — 27.08.2007, м. Київ, Україна) — літературознавець, текстолог, педагог, музейний працівник, кандидат філологічних наук (з 1958), доцент.

Життєпис

Народився у селянській сім’ї. Учасник Другої світової війни, був тяжко поранений.

Закінчив Криворізький педагогічний інститут (1951; тепер Криворізький державний педагогічний університет), учителював.

Працював у Черкаському педагогічному інституті (тепер Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького): викладач (1956–1958), завідувач кафедри української літератури, декан філологічного факультету (1958–1964).

У 1965–1969 — завідувач кафедри української літератури, декан філологічного факультету Ніжинського педагогічного інституту (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя); 1971–1973 — проректор Київського інституту культури (тепер Київський національний університет культури і мистецтв).

Активний учасник руху шістдесятництва в Україні, зазнавав переслідувань.

З 1992 — викладач літератури в Київському інституті удосконалення вчителів.

Науковий доробок

У наукових працях основну увагу приділяв дослідженню творчості Лесі Українки. Автор книжок «Вивчення драми-феєрії “Лісова пісня” в школі» (1957), «Художня майстерність Лесі Українки: лірика» (1964), «Леся Українка: семінарій» (1971), монографії «Леся Українка: проблеми текстології та історії друку» (2007); приміток до двотомного видання «Леся Українка. Твори» (1970), коментарів до віршів Лесі Українки, що не ввійшли до її зібрання творів у 12 томах.

Досліджував творчість Т. Шевченка у працях: «Перше видання “Кобзаря” Т. Г. Шевченка та його історико-літературне значення» (1962), «Епітет у Т. Шевченка» (1964) та інших.

Автор досліджень творчості письменників — уродженців Черкащини: М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, М. Шумила, а також Олени Пчілки, М. Коцюбинського, О. Ольжича, О. Гончара, Я. Славутича, І. Чендея, Г. Тютюнника, Л. Забашти, Л. Кисельова та інших. Окремі праці Аврахова опубліковані в Чехії, Словаччині, Великій Британії. Писав вірші.

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (1985), медалями «За бойові заслуги (1944), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945» (1945).

Праці

• Художня майстерність Лесі Українки. Київ : Радянська школа, 1964. 233 с.
• Леся Українка : семінарій. Київ : Вища школа, 1971. 303 с.
• Одна з недосліджених поезій Т. Шевченка («У перетику ходила...») // Дивослово. 1998. № 3. С. 2–5.
• «Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка»: Рівновеликості задуму та виконавства // Слово і Час. 2005. № 1. С. 82–83.
• Шевченкове апокаліптичне «Подражаніє Осії Глава ХІV» // Визвольний шлях. 2005. № 9–10. С. 62–80.
• Дещо про поетичну метафору загалом і про поетику Шевченкової метафори зосібно // Визвольний шлях. 2006. № 3. С. 36–53.
• Леся Українка: проблеми текстології та історії друку. Луцьк : Твердиня, 2007. 228 с.

Література

1. Дрофань Л. Пам’яті Григорія Аврахова // Дивослово. 2004. № 12. С. 62–63.
2. Аврахов Григорій Герасимович // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2012. Т. 1. С. 83.

Автор

В. Т. Поліщук

Покликання на цю статтю: Аврахов, Григорій Герасимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Аврахов, Григорій Герасимович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.10.2024