Чапек, Карел

Capek 360x450ds.jpg

Ча́пек, Ка́рел (чеськ. Čapek, Karel; 09.01.1890, с. Малі Святоновиці, тепер Чехія — 25.12.1938, м. Прага, тепер Чехія) — письменник-фантаст, журналіст, драматург, перекладач. Писав чеською мовою. Молодший брат живописця та письменника Й. Чапека (1887–1945).

Чапек, Карел

(Čapek, Karel)

Рік народження 09.01.1890
Місце народження Малі Святоновиці, Чехія
Рік смерті 25.12.1938
Місце смерті Прага, Чехія
Місце поховання Прага, Чехія
Alma mater Карлів університет, Прага
Напрями діяльності літературна творчість, журналістика, перекладацька діяльність


Життєпис

Народився в сім’ї сільського лікаря. Згодом родина переїхала до м. Упіце, де він ходив до початкової школи (тепер названа на честь братів Чапеків). Навчався в гімназіях у різних містах (Градці-Краловому і Брно).

1910–1911 стажувався в містах Парижі та Берліні. З 21 року страждав на хворобу Бехтерева, через що його не призвали до австрійської армії в період Першої світової війни.

1915 закінчив філософський факультет Карлового університету в м. Празі, отримав докторський ступінь. Після завершення навчання працював вихователем у аристократичній родині (учитель П. Лажанського; 1917). Згодом зайнявся журналістикою. Був редактором у декількох газетах і журналах: «Народні листи» («Národní listy»; 1917–1921), «Небойса» («Nebojsa»; 1918–1920) та «Лідове новини» («Lidové noviny»; з 1921).

1921–1923 працював драматургом і режисером театру на Виноградах. 1925–1933 — перший голова чехословацького відділу ПЕН-клубу.

Дотримувався ліберальних поглядів, відмовився співпрацювати з комуністичною партією. 1924 свої погляди щодо цього виклав у замітці «Чому я не комуніст».

Близько 1925 брати Чапеки заснували інтелектуальний клуб (серед учасників — В. Ванчура, Ф. Шрамек, Т. Г. Масарик та інші), де обговорювали актуальні політичні, філософські, літературі й мистецькі теми.

1935 одружився з акторкою О. Шейнпфлуговою.

Критично ставився до Мюнхенської угоди 1938, намагався виправдати дії уряду й зберегти єдність. Через таку позицію зазнав переслідувань. Згодом написав статтю до газети «Лідове новини», у якій спробував пояснити свій погляд на цю ситуацію.

У грудні 1938 Чапек переніс легкий грип, згодом мав запалення нирок і хворів на пневмонію. Помер від набряку легень. Похований на Вишеградському кладовищі в м. Празі.

Творчість

У період 1907–1920-х писав твори разом із братом (останній проілюстрував декілька видань).

У творчості увиразнюється декілька провідних мотивів: життя людини як особистості (автор намагався дослідити можливості й межі людських знань, а також різноманітність поглядів на світ); «утопічний», що простежується у відповідних романах і драмах, де Чапек критикує соціальні проблеми (за ці твори брати Чапеки вважаються провісниками науково-фантастичної літератури).

Серед ранніх видань у співавторстві з Й. Чапеком: «Осяйні глибини» («Zářivé hlubiny», 1916), «Сад Краконоша» («Krakonošova zahrada», 1918).

Для п’єси «R.U.R» (скорочено від чеськ. Rossumovi Univerzální Roboti; опублікована 1920, поставлена 1921) письменник вигадав слово «робот» на позначення людей, створених на спеціальній фабриці. За фантастичною п’єсою Чапека «Засіб Макропулоса» («Věc Makropulos», 1922) Л. Яначек склав однойменну оперу (прем’єра відбулася 1926).

1929 світ побачили збірки «Оповідання з однієї кишені» («Povídky z jedné kapsy») та «Оповідання з другої кишені» («Povídky z druhé kapsy») з творами у формі коротких газетних публікацій.

1932 опубліковано «Книга апокрифів» («Kniha apokryfů») з переосмисленням класичних релігійних сюжетів.

Автор дитячої літератури, зокрема «Дев’ять казок і одна на додачу від Йозефа Чапека» («Devatero pohádek a ještě jedna od Josefa Čapka jako přívažek», 1932).

Протягом 1933–1934 автор написав романи «Гордубал» («Hordubal», 1933), «Метеор» («Povětroň», 1934) «Звичайне життя» («Obyčejný život», 1934), де порушено проблему людської самоідентифікації.

Від 1935 провідною у творах Чапека стає антинацистська тематика, що помітно в романі «Війна із саламандрами» («Válka s mloky», 1935), драмах «Біла хвороба» («Bílá nemoc», 1937) та «Мати» («Matka», 1938).

Останній роман «Життя й творчість композитора Фольтина» («Život a dílo skladatele Foltýna») не завершено.

Низка робіт Чапека екранізовані. Стрічки за його творами:

  • «Золотий ключик» (1922), Чехословаччина, режисер Я. Квапіл;
  • «Гордубалове» (1937), Чехословаччина, режисер М. Фріч;
  • «Велика котяча казка» (1965), СРСР, режисер Д. Карасик;
  • «Свята ніч» (2001), Чехія, режисер І. Крейчик;
  • «R.U.R.: Genesis» (2013), США, режисер Д. Кервін та ін.

Твори

  • Оповідання з обох кишень. Переклад з чеської Клим Забарило. Київ : Дніпро, 1970. 480 с. (Зарубіжна сатира і гумор. Вип. 4).
  • Війна з саламандрами. Мати. Оповідання. Переклад з чеської Юрій Лісняк. Киїі : Дніпро, 1978. 439 с. (Вершини світового письменства, том 28).
  • Твори в двох томах. Переклади з чеської Юрій Лісняк, Сидір Сакедон, Дмитро Андрухів. Київ : Дніпро, 1987. 635 с..

Література

  1. Ulcová M. Prodloužený čas Josefa Čapka. Praha: Paseka 2000
  2. Tomeš J. (a kol.) Český biografický slovník XX. století : I. díl : A–J. Praha ; Litomyšl: Paseka ; Petr Meissner, 1999. 634 s.
  3. Žák J. Divadlo na Vinohradech 1907–2007, Vinohradský příběh. Praha: Divadlo na Vinohradech, 2007. 215 s
  4. Vošahlíková P.(a kol.) Biografický slovník českých zemí : 10. sešit : Č–Čerma. Praha: Libri, 2008. 503–606 s.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чапек, Карел // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чапек, Карел (дата звернення: 3.07.2020).


Оприлюднено


Оприлюднено:
11.01.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ