Харківський національний університет радіоелектроніки
Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ) – заклад вищої освіти IV рівня акредитації, що розташований у м. Харків (Україна).
|
Харківський національний університет радіоелектроніки | |
|---|---|
| Емблема | |
| Тип | заклад вищої освіти |
| Рік створення | 1930 |
| Форма власності | державна |
| Штаб-квартира | Харків |
| Мета діяльності | підготовка фахівців з інформаційних технологій, радіотехніки та електроніки |
| Профіль діяльності | радіоелектроніка. інформаційні технології |
| Веб-сайт | https://nure.ua/ |
Зміст
Історична довідка
Харківський національний університет радіоелектроніки бере свій початок з Харківського інженерно-будівельного інституту (ХІБІ). Він був заснований у 1930 році за рахунок об’єднання двох факультетів: будівельного, що належав до Харківського політехнічного інституту, та архітектурного Харківського художнього інституту.
ХІБІ розширили у 1934 році за рахунок приєднання до нього Харківського геодезичного інституту та Науково-дослідного інституту геодезії і картографії.
У 1944 році інститут реорганізували у Харківський гірничо-індустріальний інститут вугільної промисловості СРСР (ХГІІ). У зв’язку з цим змінилася кількість факультетів, з чотирьох їх стало три, а також змінилися напрями та галузі навчання.
Через три роки ХГІІ перетворили у Харківський гірничий інститут мінвузу СРСР, де студенти могли проходити навчання на гірничому, шахтобудівельному, гірничо-електромеханічному факультетах та факультеті промислового транспорту.
Починаючи з 1962 року ХГІ знов реорганізували, і він став називатися Харківським інститутом гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки (ХІГМАОТ). Головним напрямом діяльності інституту залишалася модернізація гірничо-видобувної сфери, більше уваги починають звертати на автоматизацію виробничих процесів та гірниче машинобудування. Разом з тим створюється радіотехнічний факультет.
Через чотири роки ХІГМАОТ перейменували у Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). Станом на початок 1970-х інститут проводив підготовку спеціалістів із семи напрямів, таких як радіоелектроніка, автоматика, обчислювальні пристрої, електронні прилади, радіофізика й електроніка тощо.
З 1993 року ХІРЕ став називатися Харківським державним технічним університетом радіоелектроніки (ХДТУРЕ), а з 7 серпня 2001 року Указом Президента України № 591 йому було надано статус національного. Разом з присвоєнням статусу знову змінилася назва закладу вищої освіти. Він став йменуватися Харківським національним університетом радіоелектроніки.
| Термін | Ректори ХНУРЕ |
|---|---|
| 1931–1933 | Вікутан А. Д. |
| 1933–1937 | Крол С. Л. |
| 1937–1941 | Блінов В. В. |
| 1944–1952 | Лукін Г. Г. |
| 1952–1956 | Коржик М. В. |
| 1956–1963 | Ємельянов Д. С. |
| 1963–1965 | Терещенко О. І. |
| 1965–1966 | Рвачов В. Л. |
| 1966–1983 | Новіков В. Г. |
| 1984–1994 | Свиридов В. В. |
| 1994–2013 | Бондаренко М. Ф. |
| 25 листопада 2015 – 20 грудень 2016 | т.в.о. Рубін Е. Ю. |
| з 20 грудня 2016 | Семенець В. В. |
Структура університету
Харківський національний університет радіоелектроніки є закладом вищої освіти з розгалуженою структурою у яку входять Центр післядипломної освіти, Центр дистанційного навчання, відділ аспірантури та докторантури, 30 науково-дослідних центрів, дослідний завод, медичний центр та 8 гуртожитків.
Факультети:
- комп'ютерних наук;
- комп'ютерної інженерії та управління;
- інформаційно-аналітичних технологій та менеджменту;
- інформаційних радіотехнологій та технічного захисту інформації;
- інфокомунікацій;
- автоматики і комп'ютеризованих технологій;
- електронної та біомедичної інженерії;
- навчання іноземних громадян.
Кафедри:
34 кафедри Також на базі Харківського університету радіоелектроніки завдяки кооперації Харківської обласної державної адміністрації, керівництва Університету та зовнішніх інвесторів 9 квітня 2019 року був відкритий науковий парк «Synergy».
Освітня діяльність
ХНУРЕ – заклад вищої освіти, що готує фахівців з інформаційних технологій, радіотехніки та електроніки. У ньому навчається близько 8 тисяч студентів різних форм навчання, у тому числі й 1000 іноземних слухачів та студентів.
В університеті навчають студентів понад 100 докторів наук, професорів, близько 350 кандидатів наук, доцентів.
Всього університет випускає фахівців з 18 спеціальностей. Університет надає як базову, так і повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» і «магістр».
Також з 1995 року Університет реалізує програми академічної мобільності (Erasmus). Також студенти можуть отримати два дипломи про вищу освіту (український та європейський).
В ХНУРЕ працює підготовче відділення на базі факультету іноземних громадян, що спеціалізується на підготовці іноземних слухачів з чотирьох напрямів: інженерного, медико-біологічного, економічного і гуманітарного.
Науково-дослідна робота
На базі ХНУРЕ працює низка науково-дослідних лабораторій. Проводяться наукові дослідження як по фундаментальним так і по науково-прикладним напрямам. Діє 30 наукових шкіл:
– телекомунікаційних систем; – медичного приладобудування та медичних мікропроцесорних систем; – проектування та діагностики обчислювальних систем та мереж; – проектування та технічної діагностики цифрових систем на кристалах, комп’ютерів та мереж;
– метеорної радіолокації; – методології, методів та інформаційних технологій розробки інтегрованих та Web-базованих інформаційних систем; – системного аналізу, прийняття рішень та математичного моделювання в соціально-економічних системах; – інтелектуальної обробки інформації; – радіохвильової й інфрачервоної діагностики матеріалів, середовищ і об’єктів; – прикладної електродинаміки; – біоніки інтелекту; – ноосферної методології та технології вирішення проблем управління знаннями та конкурентної розвідки»; – дистанційних методів зондування атмосфери акустичними та електромагнітними хвилями; – методів нормалізації, розпізнавання, аналізу та обробки зображень у системах комп’ютерного зору; – теплових методів неруйнівного контролю якості матеріалів та виробів: дефектоскопії, дефектометрії та томографії; – гібридних систем обчислювального інтелекту для аналізу даних, обробки інформації та керування. У ХНУРЕ працюють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій (6 – докторських та 1 – кандидатська). В аспірантурі Університету навчаються українські та іноземні здобувачі (близько 250). У науковій бібліотеці ХНУРЕ зберігається майже 1,5 мільйона книг, журналів та газет. У науковій бібліотеці працюють 4 читальні зали та електронно-читальний зал. Наукові видання: – «Біоніка інтелекту»; – «Радіоелектроніка та інформатика»; – «Прикладна радіоелектроніка»; – «Метрологія та прилади»; – «Сучасний стан наукових досліджень і технологій в промисловості»; – «Радіотехніка»; – «Новий колегіум»; – «Проблеми телекомунікацій».
Міжнародна діяльність
ХНУРЕ розвиває міжнародні зв’язки завдяки співробітництву з іноземними закладами освіти та компаніями. Викладачі, аспіранти та студенти щорічно беруть участь у закордонних наукових конференціях, спільних наукових дослідження та стажуваннях. Також ХНУРЕ реалізує спільні проекти у межах грантових програм Європейського Союзу, ООН, Британської Ради, НАТО тощо. Кафедри університету співпрацюють з університетами та компаніями Болгарії, Китаю, Іспанії, Німеччини, Польщі, Фінляндії, Франції, Швеції.
Станом на 2019 рік у Харківського національного університету радіоелектроніки є діючі договори з 112 зарубіжними вищими навчальними закладами та організаціями.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ластовець Н. О. Харківський національний університет радіоелектроніки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Харківський національний університет радіоелектроніки (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2020
