Усик, Олександр Олександрович

У́сик, Олекса́ндр Олекса́ндрович (17.01.1987, м. Сімферополь, тепер Автономна республіка Крим, Україна) — спортсмен, боксер, заслужений майстер спорту України, олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011) та Європи (2008), абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі (2025).

Усик, Олександр Олександрович
Народження	17.01.1987
Місце народження	Сімферополь
Alma mater	Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Харківський національний університет внутрішніх справ
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	фізичне виховання та спорт

Відзнаки
Ордени	За заслуги (І ст., ІІ ст., ІІІ ст.), Свободи
Почесні звання	Почесний громадянин м. Сімферополя

Життєпис

Народився у сім’ї військового. Мати працювала на будівництві. До 6 років мешкав з батьками у м. Сімферополі, потім родина переїхала до Чернігівської області на батьківщину матері (с. Риботин, тепер Новгород-Сіверського району).

У дитинстві хворів на пневмонію і за рекомендацією лікаря, щоб одужати, став займатися спортом. Відвідував секцію футболу в селі. Від 2002 сім’я знов мешкала у Криму. Усик продовжував займатися футболом. Грав за юнацьку команду футбольного клубу «Таврія» на позиції лівого півзахисника.

З 15 років почав займатись боксом. Перший тренер — С. Лапін (нар. 1962, тепер РФ). Тренери — Д. Сосновський (нар. 1958; тепер РФ), А. Ломаченко (нар. 1964; тепер Україна).

Закінчив Львівський університет фізичної культури (тепер Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського) та аспірантуру при ньому, згодом — магістратуру Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Психологія» (2022) і відтоді навчається в аспірантурі.

Спортивна кар’єра

Любительська кар’єра

Виступав у ваговій категорії до 75 кг. Переміг на міжнародному юнацькому турнірі у м. Будапешті (2005), став чемпіоном України (2006), бронзовим призером Чемпіонату Європи з боксу 2006 у м. Пловдиві (Болгарія).

Перейшов у вагову категорію до 81 кг, здобув перемогу на Чемпіонаті Європи 2008 у м. Ліверпулі (Велика Британія).

Брав участь у Літніх Олімпійських іграх 2008 у м. Пекіні; виступав у ваговій категорії зо 91 кг. Дійшов до чвертьфіналу, де програв К. Руссо (нар. 1982; Італія).

На Чемпіонаті світу з боксу 2009 у м. Мілані (Італія) завоював бронзову медаль у ваговій категорії до 91 кг, а на Чемпіонаті світу з боксу 2011 у м. Баку (Азербайджан) — золоту медаль.

Був чемпіоном України (2009–2011) у категорії до 91 кг.

На Літніх Олімпійських іграх 2012 у м. Лондоні 11.08.2012 здобув перемогу у фіналі над К. Руссо (Італія) та став олімпійським чемпіоном. Глядачам Усик запам’ятався тим, що виходив на ринг в образі козака, а після фінального поєдинку танцював гопак.

Після завоювання усіх титулів любительського боксу у жовтні 2012 заявив про завершення аматорської кар’єри та перехід у напівпрофесійну лігу — Світову серію боксу (англ. World Series of Boxing, WSB), міжнародну боксерську асоціацію під егідою Міжнародної асоціації аматорського боксу. Упродовж сезону 2012–2013 виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув 6 перемог (з них дві — достроково) та жодного разу не програв, виборов перше місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі.

Професійна кар’єра

Бій між Усиком та Гасієвим. Липень 2018

Вирішив перейти у професіонали, 2013 підписав контракт з боксерською промоутерською компанією «К2 Промоушенз» («K2 Promotions»), заснованої братами Віталієм Кличком і Володимиром Кличком.

21.07.2018 став першим українцем, який здобув звання абсолютного чемпіона світу. Переміг у фіналі професійного турніру Всесвітньої боксерської суперсерії (англ. World Boxing Super Series, WBSS) М. Гассієва (нар. 1993; Північна Осетія, РФ), який представляв Росію, і завоював титули чемпіона світу чотирьох найавторитетніших боксерських організацій у першій важкій вазі — від 79,38 кг (175 футів) до 90,7 кг (200 фунтів).

Від 2019 виступав у ваговій категорії понад 90,7 кг (200 фунтів) — важкій вазі. 25.09.2021 у м. Лондоні на стадіоні футбольного клубу «Тоттенгем» відбувся професійний боксерський поєдинок з чемпіоном за версіями Світової боксерської асоціації (англ. World Boxing Association, WBA), Міжнародної боксерської федерації (англ. International Boxing Federation, IBF), Світової боксерської організації (англ. World Boxing Organization, WBO) та Міжнародної боксерської організації (англ. International Boxing Organization, IBO) у важкій вазі Е. Джошуа (нар. 1989; Велика Британія). Усик переміг в бою одноголосним рішенням суддів і тим здобув чотири чемпіонські пояси.

Е. Джошуа мав право на проведення реваншу. Бій мав відбутися наприкінці квітня 2022, але після широкомасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 Усик вступив до лав територіальної оборони. 25.03.2022 спортсмен повідомив, що вирішив розпочати підготовку до бою. Це рішення пояснював тим, що принесе більше користі для своєї країни спортивними перемогами. Поєдинок відбувся 20.08.2022 у м. Джидді (Саудівська Аравія). Крім титулів WBA (Super), WBO, IBF та IBO, якими володів Усик, на кону поєдинку Усик — Джошуа був також чемпіонський пояс журналу «Ринг» («The Ring»; США). Розділеним рішенням суддів перемогу виборов Усик.

Усик також офіційно має професійний контракт з українським футбольним професійним клубом «ФК Полісся Житомир» (2023–2024).

Бій між Усиком та Ф’юрі. Травень 2024

19.05.2024 Усик здобув перемогу над Т. Ф’юрі (нар. 1988; Велика Британія), чемпіоном за версією Світової боксерської ради (англ. World Boxing Council, WBC). Ця перемога стала першою в історії у надважкій вазі у 21 ст. Усик об’єднав чотири чемпіонські пояси. Боксери провели у ринзі 12 раундів. У дев’ятому раунді Усик відправив Ф’юрі у нокдаун. Результатом бою стала перемога Усика над Ф’юрі розділеним рішенням суддів з рахунком 115–112 на користь Усика, 114–113 на користь Ф’юрі та 114–113 на користь Усика. Ф’юрі зазнав першої в кар’єрі поразки на професійному рівні. Усик став першим в історії абсолютним чемпіоном у надважкій вазі з чотирма головними титулами. Бій у пресі назвали боєм століття.

22.12.2024 у м. Ер-Ріяді відбувся бій-реванш Усика з Т. Ф’юрі. Суддівські записки були одностайними на користь українця — тричі 116:112. Після перемоги Усик підняв на ринзі оригінальну шаблю гетьмана І. Мазепи, який боровся проти російських загарбників. Їі презентація стала важливим кроком культурної дипломатії.

19.07.2025 у м. Лондоні вдруге переміг Д. Дюбуа (1997, Велика Британія) та став першим боксером в історії, який тричі завоював титул абсолютного чемпіона. Поєдинок завершився достроково. У п’ятому раунді Усик відправив свого суперника спершу в нокдаун, а згодом і в нокаут.

24.05.2026 у м. Гізі (Єгипет) достроково в 11-му раунді переміг Р. Верховена (нар. 1989, Нідерланди) та зберіг звання об'єднаного чемпіона світу. Окрім захисту своїх поясів, Усик здобув спеціальний титул WBC «Король Нілу».

Нагороди та визнання

Нагороджений орденом «За заслуги» I ст. (23.08.2022), II ст. (15.08.2012), III ст. (12.10.2011).

Був першим у рейтингу найкращих боксерів у першій важкій вазі за версією боксерського видання «Ринг» (2017).

Почесний громадянин м. Сімферополя (з 2012).

На XXVIII конгресі Всесвітньої боксерської організації, що проходив у жовтні 2015 у м. Орландо (шт. Флорида, США), Усику надано звання інтерконтинентального боксера року.

За версією видання «Ринг» став найкращим боксером світу в незалежності від вагової категорії (травень 2024).

Нагороджений відзнакою «Національна легенда України» (2024).

24.08.2024 на святкуванні Дня незалежності України В. Зеленський вручив Усику «Орден Свободи».

Визнаний боксером року за версією журналу The Ring (2024).

Додатково

• Одружений, виховує 4 дітей.
• Складає вірші.
• З 2022 — амбасадор платформи «Об’єднані 24» (англ. «United 24»).
• Напередодні бою з Т. Ф’юрі з’явився у червоно-чорній вишиванці із зображенням Героя України О. Мацієвського.

Література

1. Shaw. Oleksandr Usyk: Ukrainian Professional Boxer and Newest World Heavyweight Champion. [W. p.] : [w. p.], 2021. 122 p.
2. Zelenskyy V. Glory to Ukraine: Speeches of President Zelenskyy. [W. p.] : DigiCat, 2023. 1500 p.
3. Усик переміг Ф’юрі та став абсолютним чемпіоном світу у надважкій вазі // Укрінформ. 2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-sports/3865348-usik-peremig-furi-ta-stav-absolutnim-cempionom-svitu-u-nadvazkij-vazi.html
4. Усик Олександр Олександрович // LB.ua. URL: https://lb.ua/file/person/3446_usik_oleksandr_oleksandrovich.html

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Усик, Олександр Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Усик, Олександр Олександрович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.05.2024