Титаренко, Владислав Вадимович

Титаре́нко, Владисла́в Вади́мович (13.09.1995, смт Борова, тепер селище Ізюмського району Харківської області, Україна — 05.08.2023, c. Кругляківка Куп’янського району Харківської області, Україна) — військовослужбовець, лейтенант медичної служби Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Титаренко, Владислав Вадимович
Народження	13.09.1995
Місце народження	Борова, Ізюмський район, Харківська область
Смерть	05.08.2023
Місце смерті	Кругляківка, Куп'янський район, Харківська область
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа, медицина

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

Закінчив із золотою медаллю Харківську гімназію № 172, 2018 з відзнакою — Харківський національний медичний університет. Обрав спеціальність хірурга. Навчався на військовій кафедрі при університеті, отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу (2017). Працював у Міській клінічній багатопрофільній лікарні № 25 у м. Харкові. 07.12.1922 мобілізований до шпиталю «Військово-медичний клінічний центр Північного регіону». Надавав хірургічну допомогу пораненим бійцям. Згодом служив у мобільному військовому шпиталі в Куп’янському районі Харківської області на посаді командира передової хірургічної групи. Менше ніж за місяць група В. Титаренка провела 557 операцій, 37 з яких — тяжкі або вкрай тяжкі.

Загинув унаслідок російського удару керованою авіабомбою по центру переливання крові у с. Кругляківці.

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).

Цитата

О. Титаренко, мати Героя:
«Жодна нагорода не замінить мені сина. Але я розумію, наскільки це нагородження важливе для тих хлопців та дівчат, які зараз працюють у шпиталях, у стабілізаційних пунктах. Я розумію, наскільки це важливо для мого молодшого сина — йому 16 років. Ці нагороди, це визнання важливі для лікарів. Лікарі — це люди, які ніколи не збиралися воювати. Завжди хотіли зберігати життя, підвищувати якість життя. Усі лікарі шпиталів — герої».
Цит за: Медику з Харківщини Владиславу Титаренку посмертно присвоєно звання Героя України // Media Port. 2024. https://mediaport.ua/medyku-z-kharkivshchyny-vladyslavu-tytarenku-posmertno-prysvoyeno-zvannya-heroya-ukrayiny/

Джерело

Про присвоєння В. Титаренку звання Герой України: Указ Президента України № 113/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1132024-49937

Література

Меньшикова Є. Історія хірурга, загиблого внаслідок удару РФ по центру переливання крові в Кругляківці на Куп’янщині // Суспільне. Харків. 2023. URL: https://suspilne.media/kharkiv/557113-istoria-hirurga-zagiblogo-vnaslidok-udaru-rf-po-centru-perelivanna-krovi-v-kruglakivci-na-kupansini/
Цьомик Г., Говина Л. Медику з Харківщини, який загинув внаслідок удару РФ по пункту переливання крові, надали звання «Герой України» // Суспільне. Харків. 2024. URL: https://suspilne.media/kharkiv/692802-mediku-z-harkivsini-akij-zaginuv-vnaslidok-udaru-rf-po-punktu-perelivanna-krovi-nadali-zvanna-geroj-ukraini/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Титаренко, Владислав Вадимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Титаренко, Владислав Вадимович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2024