Руденко, Людмила Володимирівна

Руде́нко, Людми́ла Володи́мирівна (27.07.1904, м. Лубни, тепер Полтавська область, Україна — 28.02.1986, м. Ленінград, тепер м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) — спортсменка (шахи), заслужений майстер спорту СРСР (з 1953), чемпіонка світу.

Руденко, Людмила Володимирівна
Народження	27.07.1904
Місце народження	Лубни
Смерть	28.02.1986
Місце смерті	Санкт-Петербург
Напрями діяльності	шахи

Життєпис

Народилася в сім’ї інтелігентів. У віці 10 років навчилася грати в шахи. У 1920-х родина переїхала на Миколаївщину.

1925 закінчила Одеський інститут народного господарства (тепер Одеський національний економічний університет), де здобула фах економіста. У студентські роки захоплювалася плаванням, виграла чемпіонат міста стилем брас на відкритій воді.

Після закінчення інституту переїхала до м. Москви, де займала посади в Комітеті економічного планування СРСР, а 1929 — до м. Ленінграда, працювала плановиком-економістом.

У роки Другої світової війни працювала інженером-економістом на Уфімському моторобудівному заводі.

Спортивна кар’єра

1925 уперше взяла участь у турнірі шахісток, який організувала газета «Комсомольська правда». Посіла одне з останніх місць.

1927 здобула право представляти м. Москву на першому жіночому чемпіонаті СРСР, виборола на ньому п’яте місце. 1928 здобула титул чемпіонки м. Москви.

1929 у м. Ленінграді тренувалася у шахістів О. Толуша (1910–1969; Росія) і П. Романовського (1892–1964; Росія). 7 разів ставала чемпіонкою м. Ленінграда (1932, 1936, 1947, 1957, 1958, 1962 та 1963).

Узяла участь в 17 першостях СРСР з шахів.

Чемпіонка СРСР серед жінок (1952).

Уперше вийшла на світову арену в шахових змаганнях 1946, коли з її участю відбувся шаховий радіоматч між СРСР і Великою Британією. Руденко перемогла шахістку Р. М. Брус (1919–1999; Велика Британія) в обох шахових партіях і допомогла своїй команді виграти матч.

Узимку 1949–1950 Міжнародна федерація шахів (ФІДЕ) організувала турнір у м. Москві. Змагалося 16 шахісток з 12 країн. Перші чотири місця посіли радянські спортсменки. Руденко виграла жіночий турнір з рахунком 9 перемог, 5 нічиїх і 1 поразка. Вона стала другою [перша чемпіонка В. Менчик-Стівенсон (1906–1944; Росія — Велика Британія) загинула] в історії шахів і першою серед шахісток України чемпіонкою світу серед жінок.

1950 удостоєна звання міжнародного майстра ФІДЕ і жіночого міжнародного майстра.

Руденко утримувала титул чемпіонки світу до 1953, коли програла Є. Биковій шаховий матч з рахунком 5 перемог, 2 нічиїх і 7 поразок.

1976 ФІДЕ присвоїла шахістці звання гросмейстера серед жінок.

Нагороди та визнання

Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1957).

Включена до Світової зали слави шахів (2015).

З нагоди її 100-літнього ювілею виконком ФІДЕ оголосив 2004 роком Л. Руденко.

У м. Лубнах під егідою Федерації шахів України з 2004 проводиться шаховий турнір на честь Л. Руденко.

Додатково

Найголовнішим досягненням у житті Руденко вважала не спортивні перемоги, а організацію евакуації дітей під час блокади Ленінграда. У липні 1941 завод, де вона працювала, терміново евакуювали до м. Уфи, а дітей робітників забрати не встигли. Коли стало зрозуміло, що блокада міста неминуча, Руденко повернулася до м. Ленінграда й організувала спеціальний потяг, який вивіз близько 300 дітей до того, як місто оточили війська Німеччини.

Література

Борисов Н., Дэуэль А. Я прошла бы всё сначала // 64–Шахматное обозрение. 1983. № 5. С. 13–15.
Л. В. Руденко (1904–1986) // Шахматы в СССР. 1986. № 4. С. 26.
Тренич С., Скобельський В. Королева шахів українського походження: до 110-річчя від дня народження другої чемпіонки світу з шахів Людмили Руденко // Віче. 2014. № 15/16. С. 55.

Автор ВУЕ

В. М. Григор'єв

Покликання на цю статтю: Григор'єв В. М. Руденко, Людмила Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Руденко, Людмила Володимирівна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.12.2020