Просфора

проскура, 1) у перші віки християнства – приношення віруючих, частина якого використовувалася для причастя, а решта – для «вечері любові» громади після літургії; 2) у православ’ї – невеликий, круглої форми літургійний хліб, що вживається для причащання та поминання на проскомидії живих і померлих