Прокопович-Антонський, Антон Антонович

Прокопович-Антонский, Антон Антонович.jpg

Прокопо́вич-Анто́нський, Анто́н Анто́нович (28.02.1762, м. Прилуки, тепер Чернігівської області, Україна ― 18.06.1848, м. Москва, тепер Російська Федерація) ― учений, педагог, просвітник, видавець і літератор.

Прокопович-Антонський, Антон Антонович

Рік народження 28.02.1762
Місце народження Прилуки
Рік смерті 18.06.1848
Місце смерті Москва
Місце поховання Нове Донське кладовище, м. Москва, тепер РФ
Alma mater Києво-Могилянська академія, Московський університет
Напрями діяльності учений, педагог, просвітник, видавець, літератор

Життєпис

Народився в родині священика. 1773 вступив до Києво-Могилянської академії, з 1782 продовжив навчання на медичному та філософському факультетах Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова).

1784–1787 вчився на бакалавра у Московському учительському інституті. Після закінчення університету працював секретарем при кураторі університету (1787–1789) та наглядачем ботанічного саду.

1790 ― адʼюнкт кафедри енциклопедії та натуральної історії філософського факультету; 1794 ― ординарний професор, 1804–1818 ― завідувач кафедри сільського господарства та мінералогії.

1808–1809 та 1813–1818 був деканом фізико-математичного факультету, 1818–1826 його тричі обирали ректором Московського університету.

Одночасно працював у Шляхетному університетському пансіоні: з 1787 ― на посаді викладача натуральної історії, з 1791 ― інспектором закладу.

1818–1824 обіймав посаду директора пансіону, до викладання в якому залучив найкращих професорів університету. Його вихованцями були В. Жуковський, О. Грибоєдов, М. Лермонтов, Є. Баратинський та багато інших у майбутньому видатних діячів літератури.

1788–1790 був редактором журналу «Магазин натуральної історії, фізики, хімії» («Магазин натуральной истории, физики и химии»).

1813 ― член, від 1841 ― почесний член Російської академії наук, член і співзасновник 13 товариств, комісій і комітетів.

Помер від холери.

Діяльність

Пропагував гуманістичну систему виховання, порушував питання розвитку освіти в тодішній Російській імперії,пропонував здійснювати взаємозв’язок між розумовим, фізичним та моральним вихованням, враховуючи індивідуальні особливості дітей, був противником тілесних покарань, визначив моральні й професійні якості вчителів і вихователів, критикував застарілі методи навчання. Просвітитель, прихильник різностороннього розвитку дитини, спрямованого на формування логічного мислення, культури мови, використання наочності, застосування отриманих знань на практиці, визначив шляхи і засоби розумового та патріотичного виховання, показав методи формування зацікавленості учнів до навчання.

Нагороди та відзнаки

Мав звання дійсного статського радника, нагороджений орденами Св. Анни 2-го ст. (1808), Св. Володимира 3-го ст. (1811), Св. Станіслава 1-го ст. (1846).

Праці

  1. Три загадки // Вечерняя Заря. 1782. Ч. 3. С. 333.
  2. Слово о начале и успехах наук, и в особенности естественной истории. Москва : #Университетская типография, 1791. 30 с.
  3. Слово о воспитании. Москва : Университетская типография, 1798. 49 с.
  4. О воспитании // Антология педагогической мысли России XVIII века / Сост. И. А. Соловков. Москва : Педагогика, 1983. С. 349–364.

Література

  1. Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст. / Упоряд. З. І. Хижняк. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. С. 39–40.
  2. А. А. Прокопович-Антонський // Українська педагогіка в персоналіях — ХІХ століття : у 2 кн. / За ред. О. В. Сухомлинської. Київ : Либідь, 2005. Кн. 1. С. 238–242.

Автор ВУЕ

М. Г. Криловець


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Криловець М. Г. Прокопович-Антонський, Антон Антонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Прокопович-Антонський, Антон Антонович (дата звернення: 16.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ