Прокопович-Антонський, Антон Антонович
Прокопо́вич-Анто́нський, Анто́н Анто́нович (28.02.1762, м. Прилуки, тепер Чернігівської області, Україна ― 18.06.1848, м. Москва, тепер Російська Федерація) ― учений, педагог, просвітник, видавець і літератор.
|
Прокопович-Антонський, Антон Антонович | |
|---|---|
| Народження | 28.02.1762 |
| Місце народження | Прилуки |
| Смерть | 18.06.1848 |
| Місце смерті | Москва |
| Місце поховання | Москва |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія |
| Напрями діяльності | учений, педагог, просвітник, видавець, літератор |
Життєпис
Народився в родині священника. 1773 вступив до Києво-Могилянської академії, з 1782 продовжив навчання на медичному та філософському факультетах Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова).
1784–1787 вчився на бакалавра у Московському учительському інституті. Після закінчення університету працював секретарем при кураторі університету (1787–1789) та наглядачем ботанічного саду.
1790 ― адʼюнкт кафедри енциклопедії та натуральної історії філософського факультету; 1794 ― ординарний професор, 1804–1818 ― завідувач кафедри сільського господарства та мінералогії.
1808–1809 та 1813–1818 був деканом фізико-математичного факультету, 1818–1826 його тричі обирали ректором Московського університету.
Одночасно працював у Шляхетному університетському пансіоні: з 1787 ― на посаді викладача натуральної історії, з 1791 ― інспектором закладу.
1818–1824 обіймав посаду директора пансіону, до викладання в якому залучив найкращих професорів університету. Його вихованцями були В. Жуковський, О. Грибоєдов, М. Лермонтов, Є. Баратинський та багато інших майбутніх діячів літератури.
1788–1790 був редактором журналу «Магазин натуральної історії, фізики, хімії» («Магазин натуральной истории, физики и химии»).
1813 ― член, від 1841 ― почесний член Російської академії наук, член і співзасновник 13 товариств, комісій і комітетів.
Помер від холери.
Діяльність
Пропагував гуманістичну систему виховання, порушував питання розвитку освіти в тодішній Російській імперії, пропонував здійснювати взаємозв’язок між розумовим, фізичним та моральним вихованням, враховуючи індивідуальні особливості дітей, був противником тілесних покарань, визначив моральні й професійні якості вчителів і вихователів, критикував застарілі методи навчання. Просвітитель, прихильник різностороннього розвитку дитини, спрямованого на формування логічного мислення, культури мови, використання наочності, застосування отриманих знань на практиці, визначив шляхи і засоби розумового та патріотичного виховання, показав методи формування зацікавленості учнів до навчання.
Нагороди та відзнаки
Мав звання дійсного статського радника, нагороджений орденами Св. Анни 2-го ст. (1808), Св. Володимира 3-го ст. (1811), Св. Станіслава 1-го ст. (1846).
Праці
- Три загадки // Вечерняя Заря. 1782. Ч. 3. С. 333.
- Слово о начале и успехах наук, и в особенности естественной истории. Москва : #Университетская типография, 1791. 30 с.
- Слово о воспитании. Москва : Университетская типография, 1798. 49 с.
- О воспитании // Антология педагогической мысли России XVIII века / Сост. И. А. Соловков. Москва : Педагогика, 1983. С. 349–364.
Література
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст. / Упоряд. З. І. Хижняк. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. С. 39–40.
- А. А. Прокопович-Антонський // Українська педагогіка в персоналіях — ХІХ століття : у 2 кн. / За ред. О. В. Сухомлинської. Київ : Либідь, 2005. Кн. 1. С. 238–242.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Криловець М. Г. Прокопович-Антонський, Антон Антонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Прокопович-Антонський, Антон Антонович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.06.2020
