Неоконфуціанство

термін західної філософії на позначення сукупності вчень, що виникали як оновлення й осучаснення класичного конфуціанства: у вузькому розумінні – напрям китайської філософії 11–12 ст., рідше 11– 17 ст.; у широкому – доробок всіх проконфуціанських мислителів з 11 ст. по теперішній час